Середа, 26 Січня, 2022

Поява телефона у Львові

Сьогодні немає проблем із зв’язком. Епідемія коронавірусу дала черговий поштовх розвитку Інтернету та телекомунікаційних технологій. У всіх є мобільні телефони. У смартфонах є Інтернет та різноманітні месенджери, які дозволяють з’єднатися з особою з будь-якої країни. Та у давнину аби налагодити контакт, людям доводилось відправляти листи, поштових голубів, користуватись телеграфом та дротовим телефоном. Львів став першим містом в Україні яке отримало дротову телефону мережу, пише lviv-future.com.ua.

Перші дротові телефони

Багато краєзнавців сходяться на думці, що перше підприємство з надання послуг телефонії запрацювало у Львові у 1882 р. Наступного року у Львові запрацювала перша у місті та й в Україні міська телефонна мережа. У 1883 р. львівська Ратуша була з’єднана телефоном з пожежними частинами та іншими службами. Перші телефонні апарати з явились у 1885 р. Газета Львівська у 1885 р. опублікувала перелік перших абонентів підприємства з надання послуг телефонії. До списку увійшли 7 установ влади (суди, прокуратура, поліція), 3 установи культури, 6 банків, 3 готелі, 3 редакції, 16 приватних осіб та інші. Протягом 1887 р. було зафіксовано понад 196 тис. телефонних розмов. Телефонна служба знаходилась у приміщенні сучасного театру імені М. Заньковецької. Аби розмовляти з іншою людиною, власнику телефону слід було завчасно замовляти дзвінок на конкретну годину, а процесс з’єднання одного абонента з іншим міг тривати до 15 хвилин.  У 1896 р. Львів був повністю телефонізовано, почали з’являтися телефонні кабінки. У 1901 р. було 11 таких кабінок.  Станом на 1932 р. у місті було вже майже 11 тис. власників телефонів, а у 1939 р. ця кількість зросла до 13,5 тис. Телефонна станція почала працювати у приміщенні Головної пошти, а далі “перебралась” на Дорошенка 26. З 1922 р. телефона служба отримала назву Управління львівських телефонів. Абонентів з’єднували вручну телефоністки, яких до 1914 р. працювало 38 осіб.

До появи стільникового

Після Другої світової війни телефонний зв’язок у місті продовжував розвиватись. Почали з’являтися таксофони, яких станом на 1959 р. було вже понад 160. Їх розміщували у кінотеатрах, магазинах, на вулицях. 

Аби скористатись таксофоном спочатку використовували монетки, а згодом – жетони. Хитрі міщани могли дзвонити й безкоштовно, використовуючи замість жетонів тоненькі металеві предмети, зокрема жіночу пилочку для нігтів.

Такими апаратами користувались раніше

Далі на зміну жетонам прийшли телефонні пластикові картки. У 2003 р. картки від компанії “Укртелеком” обслуговували понад 70 тис. апаратів. З 2003 р. у місті з’явилися семизначні номери домашніх стаціонарних телефонів. Телефонні апарати знаходились майже у кожній домівці, й на заміну їм стали приходити мобільні телефони, які можна було переносити з собою. Сьогодні дротовими телефонами продовжують користуватись у державних установах. Часто такими телефонами користуються літні люди. Дротовий телефон увійшов в історію, довгий час прослуживши мешканцям міста.

Latest Posts