П’ятниця, 17 Вересня, 2021

Історія найдовших вулиць Львова

У місті Львів є чимало цікавих вулиць, провулків і скверів. Їх усіх одразу складно навіть перелічити. Але кожна вулиця має свою неповторну історію. Окремо варто згадати найдовші вулиці Львова. У місті є чотири таких вулиць: Зелена, Городоцька, Стрийська і Тараса Шевченка. Їхня загальна довжина складає понад 30 кілометрів. Про цікаві факти та історію найдовших львівських вулиць читайте на «lviv-future».

Про вулицю Зелену (8,85 км)

Сьогодні ця вулиця вважається однією з найважливіших транспортних магістралей у Львові. Загальна довжина вулиці – 8,85 кілометрів. Вулиця Зелена знаходиться на північно-східному напрямку від вулиці Франка, простягається через Старий Сихів, а закінчується на виїзді зі Львова. 

Впродовж століть назва вулиці часто змінювалася. Так, у часи Відродження, з 1544-го року, вона мала назву Волоського Мосту. В деяких джерелах можна зустріти назви Волоська або Волоська дорога. А назву Зелена вулиця отримала наприкінці 18-го століття за часів Австрійської імперії. Її так назвали через велику кількість зелених гаїв, якими пролягала вулиця. Пізніше перейменовували лише частину вулиці. А в часи Другої світової війни їй повернули попередню назву, яка збереглася до наших днів. 

У 19-му столітті на вулиці Зеленій жило не так багато людей. Тут було чимало садиб і палаців заможних містян, зокрема родин Замойських, Яблоновських та Руссоцьких. Вулиця почала активно розвиватися вже у другій половині 19-го століття. На ній оселилися чиновники, лікарі та інші люди. До речі, саме на цій вулиці колись жив відомий український історик Михайло Грушевський. А на початку 1900-х на вулиці Зеленій збудували трамвайну колію, яка вела до Личаківської. Відкрили також ремісничі цехи та майстерні. На Зеленій функціонували і промислові підприємства – фабрика меблів і цегельні. 

Проте верхня частина вулиці була схожа на пустирище. Її почали розбудовувати лише в часи СРСР. Там побудували багатоповерхові будинки, з’явилися промислові підприємства, які стали першими в промвузлі Сихів. 

У 1955-му році на місці старих цегелень звели Снопківський парк. А у 1963-го року поблизу парку відкрили стадіон «Дружба». Того ж року замість трамвая вулицею Зеленою почав курсувати тролейбус. 

Нині Зеленою курсують не лише тролейбуси, але й міські і приміські автобуси. Ця вулиця є важливою транспортною артерією у Львові.

Про вулицю Городоцьку (8,5 км)

Вулиця Городоцька простягається від центральної частини міста та проходить через кілька львівських районів: Залізничний, Франківський і Галицький. Вона закінчується на окружній дорозі. Загальна довжина Городоцької складає понад 8,5 кілометрів. Не дивно, що ця вулиця є найдовшою магістраллю у Львові.

Назви вулиці, а точніше окремих її частин, впродовж багатьох років часто змінювалися. До часів Другої світової війни у Львові не було такої великої магістралі. Лише у 1944-му році прийняли рішення про те, щоб три ділянки сучасної вулиці об’єднати в одну вулицю, яку назвали Городоцькою. А в 1960-х роках до Городоцької приєднали ще вулицю Чапаєва. Тоді довгу вулицю перейменували на 1 Травня. Але у 1990-му році вона знову отримала назву Городоцька. 

Цікавими є окремі будівлі на вулиці Городоцькій. Деякі з них сьогодні вважаються пам’ятками архітектури місцевого значення міста Львова, наприклад будинок №2, який сьогодні належить ВО «Фармація», і житловий будинок №45. На цій вулиці також розміщенні й інші важливі для міста споруди, зокрема найстаріша львівська в’язниця, Львівський університет внутрішніх справ, драмтеатр ім. Л. Українки, цирк, приміський вокзал і привокзальний ринок. 

Про вулицю Стрийську (7,5 км)

Ще одна магістральна вулиця Львова. Свій початок Стрийська бере від Галицького району у місті, а закінчується на окружній дорозі. Ця вулиця також вважається однією з найдовших у Львові, оскільки її довжина становить приблизно 7,5 кілометрів. До наших днів збереглася первинна назва цієї вулиці – Стрийська (з 1626-го року). Крім того, вона є однією з найбільш населених вулиць Львова.

Вулиця з’явилася дуже давно на місці шляху, який вів до міста Стрий, що на Львівщині. Її першу назву зафіксували ще у 1626-му році – Стрийська дорога. Проте до кінця 18-го століття люди переважно використовували дорогу на вулиці Зеленій, щоб дістатися Стрия. На початку 19-го століття влада профінансувала прокладання нового шосе вздовж Стрийської вулиці. Тоді вулиця мала сучасну назву. А у період Другої світової війни, коли німці захопили Львів, вулиця називалася Стрийєрштрассе (до 1944-го року). 

У рік, коли відбулася битва за Львів (1918), вулиця Стрийська стала центром найзапекліших боїв. А у 1932-му році член підпільної організації ОУН Юрій Березинський замахнувся на життя комісара польської поліції неподалік старого Стрийського цвинтаря.  

Впродовж 1930-1933 років у Львові регулярно проводили автоспортивні змагання ралі. Траса для змагань пролягала також через вулицю Стрийську. Проте у 1933-му році у зв’язку зі смертельними аваріями, які сталися під час змагань, авторалі більше не проводили.

На цій вулиці жили такі відомі люди: політичний і державний діяч Роман Шухевич, художник Юліуш Белтовський, письменник Ярослав Галан та історик і економіст Степан Злупко. 

Про вулицю Тараса Шевченка (8,2 км)

Вулиця Шевченка, подібно до Стрийської, також є однією з семи важливих магістралей у Львові. Вона бере свій початок від вулиці Городоцької, простягається вздовж чотирьох місцевостей і закінчується на західній межі Львова. Довжина вулиці – близько 8 кілометрів.

Вулиця з’явилася на початку 19-го століття. Її перша назва – Янівська. В роки німецької окупації вона називалася Вестштрассе. Потім вулиці повернули початкову назву. А у 1944-му році її перейменували на честь українського видатного поета і діяча Тараса Шевченка. 

Одне з важливих історичних місць на вулиці Шевченка – Янівський цвинтар. Його відкрили у другій половині 19-го століття. Саме на цьому цвинтарі під час німецької окупації ховали як німців, так і в’язнів Янівського сумнозвісного концтабору. 

В Шевченківському районі також знаходилася залізнична станція «Клепарів», яку відкрили у 1887-му році. Ця сортувальна станція діяла при залізниці, яка з’єднувала місто Львів і Раву-Руську. Тут обслуговували прилеглі до району промислові підприємства. У воєнні часи німецькі солдати використовували залізну станцію не за призначенням. На цьому місці у вагонах вони відправляли людей до концтаборів. Сьогодні на відновленій будівлі колишньої станції «Клепарів» стоїть меморіальна дошка. 

Latest Posts