У процесі свого розвитку людство увесь час вдосконалювало свій побут. Примітивні оселі перетворились на комфортне житло з освітленням та водопостачанням. Задля покращення системи водопостачання люди почали створювати водонапірні вежі, пише lviv-future.com.ua.
Перша у світі та гриб з Ройхувуорі
Водонапірні вежі або башти, як гідротехнічні споруди, зводили для регулювання тиску та витрат води у водопровідній мережі. Ці споруди дозволяли вирівнювати графік роботи насосних станцій, створювати запаси води. Основними елементами водонапірних веж є резервуар для води (створений із залізобетону чи сталі) та опорні конструкції. Висота таких веж може сягати 25 а то й більше метрів.
У період, коли населення певного міста чи селища, де розташована така вежа, споживає мало води, її надлишок накопичується в резервуарі вежі і коли споживання зростає – вона перекачується з резервуара.
Вважається, що перша водонапірна вежа Louisville Water була споруджена поблизу Лондона. Однією з найбільших у світі водонапірних башт є споруда, що знаходиться у Ройхувуорі (Фінляндія). Висота споруди становить понад 50 метрів, ємність резервуару – 12600 кубічних метрів. Цікавим є й той факт, що споруда має форму гриба з діаметром капелюха понад 66 метрів.
“Львівська четвірка”
У Львові у різні роки були теж побудовані водонапірні вежі. Одна з них знаходилась у сучасному Стрийському парку та була збудована у 1894 р. Відкриття вежі співпало з грандіозною Крайовою виставкою у місті, яку відвідали понад мільйон осіб. І ця подія відбулась не випадково, оскільки у Стрийському парку не було водойм, а учасники виставки потребували води для напування худоби, для потреб ресторанів, роботи котлів, обслуговування туалетів та інших потреб.
Ескіз проекту вежі (у середньовічному стилі), розробив Юліан Захаревич, а сам проект створив Міхал Лужецький. Будували споруду Юзеф Балабан та Влодзімєж Подгорецький. висота вежі становила 18 метрів, а водозбірник мав об’єм 60000 літрів. Тривалий час вежа простоювала, а у 1976 р. з неї зробили кафе. Далі споруда знову почала занепадати.
Друга водонапірна вежа була збудована у 1933 р. у поблизу парку Залізна Вода за проектом архітектора Вітольда Мінкевича. Споруда зведена з червоної цегли. Зовні вежа має форму дванадцятигранника із пілонами на кутах.Статистичні обчислення будівництва робив інженер Адам Курило.
Нарешті третя водонапірна вежа Львова – це споруда, що знаходиться на вул. Пасічній і є проектом вже згаданого Вітольда Мінкевича. Вежа була також задумана як оглядовий майданчик. У 1990-ті рр. у приміщенні вежі знаходився ресторан, згодом функціонував магазин.
Ще одна водонапірна вежа була збудована на початку XX ст. на Кульпаркові за проектом інженера Альфреда Захаревича. На відміну від цегляних веж, що знаходяться на вул. Тернопільській та Пасічній, в основі проекту Захаревича лягли залізобетоні стропи. У 1930-х рр. у вежі було збудовано другий резервуар, зміцнено її опору та кріплення.
