Засновниця благодійного фонду «Спадщина.Ua» львів’янка Ганна Гаврилів купила стару австрійську будівлю в селищі міського типу Розділ, що за 50 кілометрів від Львова, аби відреставрувати її та створити там культурно-бізнесовий хаб. Далі на lviv-future.
Ця споруда не є архітектурною пам’яткою, що й дозволило Ганні легко відновити будівлю, адже не потрібно спеціальних дозволів від місцевої чи обласної влади. З самого початку вона була будинком для сиріт, згодом – гімназією, а потім – школою. Оголошення про продаж будівлі Ганна побачила на одному із сайтів оголошень. Майже 20 років вона стояла пусткою. Раніше вже були невдалі спроби відновити будівлю – перші власники хотіли відкрити там центр реабілітації воїнів АТО, а наступний планував облаштувати там санаторій.
Що буде в будівлі тепер?
Нова власниця зробила ремонт всього лиш за два роки. Вона зберегла всі цінні елементи (зокрема, оздоби фасаду), а все, що не вдалося зберегти, замінила на нове, але подібне до автентичного. Ганна розповіла, що фундаменти будівлі доволі міцні, проте вода, яка потрапляла всередину через дірявий дах, знищила дерев’яне перекриття. Львів’янка зробила перепланування будівлі та підготувала для оренди 15 приміщень, площею 10-56 квадратних метрів. Тепер це культурно-бізнесовий хаб для Новороздільської, Тростянецької, Миколаївської, Розвадівської і Жидачівської громад.
Тут вже встигли відкрити курси англійської для дітей. Також восени та взимку в будівлі проводили майстер-класи, організували резиденцію святого Миколая. Згодом відкриють стоматологічний кабінет, планують облаштувати кабінет ультразвукової діагностики та консультації профільних лікарів. Крім того, Ганна хоче відкрити там дитячий центр на зразок садка з освітньо-розважальною функцією і салон краси. Ще один зал здаватимуть в оренду тренерам для занять спортом і танцями.
Подбали навіть про туристів, які приїжджають у Розділ, щоби подивитися на палац Лянцкоронських. Для них облаштували невелику крамничку із сувенірами й крафтовими продуктами та інформаційний центр.
Тож тепер будівля – центр громади. У підприємців Роздолу з’явилося приміщення, яке можна орендувати для власного бізнесу. А в усіх інших мешканців з’явився куток для свого соціально-культурного розвитку.
Скільки вклали в історичну нерухомість?
Суму, вкладену в купівлю та реновацію будинку, Ганна не назвала, проте зазначила, що з прагматичної точки зору вигідніше було б продати ділянку й цеглу з будівлі, адже історична нерухомість має доволі низьку рентабельність.
Також Ганна Гаврилів у коментарі Zaxid.net розповіла, що в Україні успішних прикладів оренди чи купівлі історичних будівель дуже мало. Такі занедбані об’єкти є в кожному селі: народні доми, склади, мануфактури, колишні будинки «Просвіти» тощо. Проте їх неможливо купити, адже більшість із них не мають належно оформлених документів на власність, а ті, що мають, переважно перебувають у державній чи комунальній власності, тож відчужити їх дуже складно й довго. Це й пояснює, чому інвестори рідко беруться за такі будівлі.
