Зі стартом Другої світової війни Львів опинився під загрозою сильних бомбардувань з боку як німецьких військ, так і радянських. Чимало архітектурних будівель зазнали значних руйнувань, а деякі і зовсім зникли з мапи міста назавжди, і ми вже ніколи не зможемо побачити їх. Такі вже наслідки будь-якої війни – страшні, руйнівні і незворотні.
В ході воєнних дій у Львові бомбардували не лише військові об’єкти чи комунікаційні та опорні пункти, а й давні пасажі, розповідає сайт lviv-future. Згадуємо, які з численних міських пасажів або частково, або повністю зруйнувала Друга світова війна.
Пасаж Феллерів
Одна з найпримітніших кам’яниць сучасного проспекту Свободи у Львові, без сумнівів, можна назвати будинок під номером 15, який більше відомий як колишній пасаж Феллерів. Історія будівлі бере свій початок з 1902-го року на кошти впливового львівського підприємця та діяча єврейської громади міста Самуеля (Шимона) Феллера.
Торгова галерея розпочиналася з сучасного проспекту Свободи, 35, де у 1903-му році Артур Шлеєн звів неймовірної краси чотириповерховий будинок. А закінчувався пасаж на сучасній вулиці Наливайка, де стояла стара брама, якої вже немає (згідно з архівами, розміщувалася вона між сецесійними будівлями під номером 8 та 10).
На відміну від деяких інших пасажів, наприклад, неіснуючого в наші дні пасажу Міколяша, пасаж Феллерів не було покрито скляним дахом. Торгові приміщення розмістилися на перших поверхах житлових будівель. Це були найрізноманітніші крамниці та комерційні організації – тут можна було придбати текстильні товари, сукно, отримати послуги адвокатів, лікарів та кравців. Також у пасажі діяло транспортне бюро.
Сам Шимон Феллер тут володів крамницею канцелярських та паперових виробів. Цікавий факт з історії: у 1904-1906-х роках Феллер видав цілу серію “галицьких” листівок, де зображувалися локації у Львові та інших містах регіону.
У 1908-1909-х роках пасаж перебудували, з’явилося цікаве скульптурне оздоблення. Все змінила Друга світова війна, під час якої було знищено частину пасажу. У повоєнні роки торгівля тут припинилася, згодом колишні торгові приміщення перетворили на житлові.
Пасаж Германів
У період між 1896-1898-ми роками на сучасній вулиці Куліша (тодішня Сонячна) з’явилися торгові галереї на замовлення Абрама та Якова Германів, які з часом було перетворено в один пасаж. Свого часу це було одним з найпопулярніших місць у цьому завжди велелюдному єврейському районі.
Велика популярність пасажу пояснювалася тим, що тут розміщувався відомий у тодішньому Львові театр оперет та водевілів “Колізей”, який з часом перетворили у потужний кінотеатр на 1000 глядачів. Станом на початок двадцятого століття це була друга після Оперного театру сцена у Львові – як за популярністю, так і за місткістю.
Перша світова війна негативно вплинула на розвиток пасажу, настала економічна криза. Фактично, у міжвоєнний період пасаж повністю перетворився у театральний (тоді тут функціонував театр “Новини”, де діяло кабаре).
Під час Другої світової війни пасаж було зруйновано, знищено будівлю знаменитого “Колізею”. У повоєнні роки залишки колишнього пасажу перебудували на заводські та на складські приміщення.
Пасаж Міколяша
Наступний пасаж, який не просто зазнав руйнувань, а й взагалі був знищений в ході Другої світової війни, – пасаж Міколяша. Без сумнівів, це був зразковий торгово-розважальний центр того часу, який розмістився у наскрізному проході між вулицями Коперника та Крутою (тепер це вулиця Вороного). Велика торгова галерея була накрита заскленою металевою конструкцією, довжина якої сягала 120 метрів, а ширина – 18 метрів.
Пасаж Міколяша у Львові був однією з перших сецесійних об’єктів, зведений наприкінці дев’ятнадцятого – на початку двадцятого століття. Будівництвом займалася фірма Івана Левинського та Альфреда Захаревича. Назвали пасаж на честь місцевого фармацевта, який тут мав аптеку.
На території пасажу розміщувалися кав’ярні, ресторани, крамниці з солодощами та порцеляною, діяв фотосалон. Діяв на цій території і кінотеатр “Сінефон”, який з часом та різними власниками змінював свою назву. Увечері пасаж буквально сяяв завдяки чудовій ілюмінації.
Пасаж до наших днів не зберігся – його повністю зруйнувала німецька бомба, яка “прилетіла” сюди 22-го червня 1941-го року. Про те, що тут колись розміщувалася потужна торгова галерея, нагадують тільки залишки стіни.
Пасаж Грьодлів
З дев’ятнадцятого століття на величезній території між закладом святої Терези (у наші дні – приміщення університету “Львівська політехніка”) та площею Солярні (сучасна площа Кропивницького) розміщувалися склади деревини, які належали братам-підприємцям Грьодлам з Будапешта. Брати стали справжніми дерев’яними магнатами, відомими на всю велику імперію, своєрідною столицею якої стало місто Сколе на Львівщині.
З кінця дев’ятнадцятого століття цей район активно розбудовується і брати відчули велику перспективу розвитку цієї території. Вже у 1910-му році стартувало будівництво торгового пасажу на місці складів деревини.
Пасаж Грьодлів був одним з найгарніших у Львові. Мав чітку постсецесійну стилістику, багато скла у дизайні та купол кінотеатру. Цікавий факт: саме тут згодом з’явилася перша неонова реклама у Львові.
На території пасажу розміщувалося 14 торгових ізольованих боксів, де діяли крамниці, розкішні ресторани та кав’ярні. Проте перлиною пасажу вважався кінотеатр “Гражина”, для якого спорудили окремий павільйон. У кінотеатрі показували не тільки художні, а й документальні фільми. Його за правом вважали одним з кращих кінозалів того часу у нашому місті.
З початком війни пасаж занепав, частину його забрала радянська влада, яка все занедбала. Під час війни споруда зазнала чимало руйнувань, а 1944-го року історія пасажу Грьодлів добігла свого кінця. Його зруйнувала авіабомба.