Субота, 20 Серпня, 2022

Аварійні будинки Львова

Львів, наче медаль, має два боки – лицьовий та зворотний. Лицьовий – маса архітектури та багато мальовничих місць (які буквально манять туристів), велика кількість IT-підприємств, інтенсивні темпи будівництва (серед лідерів у країні). Зворотній – величезні корки на автошляхах, проблеми із вивозом сміття та аварійні будинки. Більше на lviv-future.

Офіційна та реальна статистика

За даними Держстату, станом на січень 2021 р. в Україні, понад мільйон м² житлової площі у міській місцевості перебуває у стадії руйнування. За цією статистикою лідирують Донецька та Одеська області, а у містах Львівщини – 24 тис. м² аварійних осель.

За офіційною статистикою у Львові, станом на 2018 р., налічувалось 23 аварійні будинки (вул. Широка 26, Олесницького 1, Личаківська 97 інші) у яких зареєстровано майже 200 осіб. На забезпечення мешканців таких споруд новим житлом потрібно понад 50 млн. гривень. У 2019 р. кількість аварійних будівель зменшилась до 21, оскільки у двох спорудах було зроблено ремонт. Водночас громадські активісти та журналісти стверджують, що старих будинків, які потребують ремонту та реконструкції – понад тисяча.

Ремонтувати, демонтувати чи не звертати уваги?

Громадські активісти стверджують, що влада неохоче переносить будинки у ранг аварійних, оскільки доведеться забезпечувати квадратними метрами жителів таких споруд. У 2019 р. на ремонт аварійних будинків було виділено 6 млн. гривень – мізер. Фахівці з будівництва та нерухомості зазначають, що ремонтувати аварійні будівлі не вигідно – економніше демонтувати за звести новий багатоповерховий будинок. Громадські активісти стверджують, що ремонт аварійних будівель – чудова ніша для корупції, оскільки виділені гроші просто розчиняються.

У 2018 р. відновили аварійні будинки на вул. Вузькій 1-А та Веселій 4. Відремонтували аварійну будівлю 1909 р. на вул.Зеленій – дім №43. У липні 2021 р. стало відомо, що Львівська міська рада витратить 2,5 млн. гривень для придбання квартири родині, що мешкає у аварійному будинку №2 по вул. Хімічній. Усього для відселення усіх родин з аварійної споруди потрібно понад 11 млн. гривень. Сьогодні люди мешкають в орендованому житлі, а кошти на оренду виплачує держава.  

Частина мешканців аварійних будівель так й не отримують довгоочікуваного ремонту. Наприклад до 2001 р. у комунальній власності знаходився дім №197 по вул. Личаківській. Будівля знаходилась у занедбаному, жахливому стані – без водопроводу (воду брали у сусідніх будинках), туалету (справляли нужду на відра та виливали у вириті ями). Квартири являли собою розплідники клопів та тарганів. Влада чудово знала про стан будинку, однак жодних дій не вживала. Навіть більше, в документах значилось, що у домі два рази робили ремонт. Мешканці приватизували квартири та за низькою ціною продали новим власникам, які привели будівлю до ладу.

Тріщить по швам згідно слів мешканців будинку й їх оселя, що знаходиться за адресою – вул. Ніщинського 36. Люди нарікають на владу, що та нічого не робить, лише встановила контрольні маячки. Представники Личаківської райадміністрації у свою чергу вказують на те, у частини мешканців борги за комунальні послуги, а щоб вирішити проблему, люди можуть скористатись програмою співфінансування, коли заплатять 10% необхідної для ремонту суми, а решту покриють з міського бюджету.    

Тріщини аварійних будинків постійно збільшуються

У лютому 2019 р. масштабний обвал трапився у буд. №7 по вул. Личаківській – рухнула стіна з першого по третій поверх. На щастя, у домі люди вже не проживали. 

Експерти та львів’яни бідкаються на те, що багато аварійних будинків знаходиться на піщаних схилах вул. Довбуша та Кривоноса. У будинку 7-а по вул. Довбуша з’явились чималі тріщини. Представники влади встановили маячки для спостереження та справа на цьому зупинилась. Мешканці буд. №12 по вул. Золотій скаржаться на те, що їх будинок буквально розсипається через будівництво житлового комплексу, який знаходиться поряд з будівлею. 

У важкій ситуації опинились мешканці буд. №9 по вул. Лемківській. Ще у 2009 р. будинок був визнаний аварійним, мешканців мали переселити до нових будівель, натомість – віз і нині там. Суд задовольнив клопотання лише однієї родини щодо надання нового житла.  

Війна перекреслила багато планів та проектів. Без осель залишились мільйони Українців. Тож мешканцям аварійних або старих будинків слід надіятись на краще, розглядати різні шляхи покращення свого становища.

Latest Posts

.