П’ятниця, 29 Березня, 2024

Куди подівся пам’ятник Орлятам з площі біля “Львівської політехніки”?

Чимало архітектурних та культурних пам’яток нашого міста у роки влади різних окупаційних режимів зазнали руйнувань, а деякі й назавжди зникли з мапи міста і залишаться лише у пам’яті історичних архівів, розповідає сайт lviv-future.com.ua.  

Чи не найбільше “репресій” зазнали львівські пам’ятники, присвячені національним героям чи ідеї національно-визвольної боротьби. Окупаційні режими викреслювали, зокрема, з пам’яті львів’ян трагічну сторінку польсько-українського протистояння 1918-1919-х років. Звісно, сучасники не позбавлені можливості вивчати історію тих часів – про це нам нагадають і відновлені пам’ятки чи костюмовані театральні заходи, присвячені відтворенню трагічних подій. Проте деякі цінні монументи – нагадування про нелегку історію – назавжди канули в лету, як і пам’ятник Орлятам, який колись височів біля стін університету “Львівська політехніка”. 

Чим був особливий монумент і якою була його доля – читайте у матеріалі нижче. 

Передісторія появи пам’ятника Орлятам біля стін політехніки 

Польсько-українська війна. 1918

Мабуть, варто розпочати нашу мандрівку історичною сторінкою пам’ятника з часів самої польсько-української війни. Тоді головний корпус університету використовували за дещо іншим призначенням – тут діяв військовий шпиталь, а поруч з самим університетом здійснювали поховання загиблих учасників кривавого протистояння.  

Тимчасовий цвинтар біля політехніки проіснував недовго – після завершення війни усі поховані тіла ексгумували та перенесли у призначене для цього місце – Кладовище Орлят, розміщене на території Личаківського цвинтаря. 

Після таких трагічних історичних подій “краще” місце для встановлення монумента для вшанування загиблих учасників протистояння годі було й шукати. Так біля університету згодом з’явилася скульптура, яка б мала нагадувати сучасникам про трагічну сторінку історії. 

Історичні перипетії, або ж хто такі Львівські Орлята 

З точки зору ретроспективи довкола Орлят точилося чимало розмов та суперечок. З одного боку, Орлятами називали тих, хто був у складі добровольчих формувань і сприяли польській окупації Львова, влаштувавши заколот проти ЗУНР. 

З іншого боку, Орлятами були всі ті молоді добровольці, які брали участь у Битві за Львів 1918-го року, і з того часу – усі польські солдати, які сприяли окупації Галичини. Цим же терміном називали учасників радянсько-польських воєн, які боролися проти Червоної армії (Битва за Львів, Битва за Задвір’я тощо). 

Два пам’ятники Орлятам у знакових місцях 

1925-го року у Львові з’явилося одразу два пам’ятники Орлятам. Появі скульптури біля політехніки передувало відкриття монумента у ще одному знаковому історичному місці – неподалік від залізничної станції “Персенківка” (проміжна залізнична станція на лінії Львів-Ходорів). Тут у 1918-му році велися активні бойові дії. 

В тому ж році пам’ятник Орлятам з’явився і біля політехніки – передувало цьому встановлення наріжного каменю у вересні. У листопаді, 22-го числа, монумент урочисто відкрили. 

Робота над створенням 

Леон Піпінський. Вікіпедія

До створення пам’ятника Орлятам біля стін політехнічного університету підійшли максимально відповідально, розуміючи всю важливість вшанування пам’яті трагічної сторінки історії. Для цього було створено спеціальний комітет, очолюваний Леоном Пінінським – знаменитим польським ученим, громадським діячем, правником та істориком мистецтва.  

Намісник Галичини і ректор Львівського університету “Подоляк” Леон Пінінський доручив роботу зі створення пам’ятника львів’янам-полякам. Над проєктом працював знаний архітектор Вітольд Вінцент Равський, який прославився знаковими реставраційними роботами, та проєктуванням пам’ятників на Личаківському кладовищі.  

Не все було так просто – нелегкі повоєнні роки зумовили відсутність коштів, які б могли виділити з місцевого бюджету на встановлення монумента. Тому гроші довелося збирати створеному громадському комітету. 

Урочисте відкриття пам’ятника було не менш знаковим, ніж сама скульптура. Туди завітало чимало публічних людей, а після урочистостей провели ходу. Цікаво, що в той же день відкрили монумент “Хрест оборони Львова” на фасаді школи імені Конарського (сучасна вулиця Бандери). 

Якою була скульптура на вшанування Орлят біля політехніки? 

Зусиллями спеціально створеного комітету створили високий монумент у вигляді семиметрового кам’яного прямокутника з білосніжного каменю, який являв собою брилу із рельєфним зображенням Архангела Михаїла. Високий монумент оберігали скульптури гордих птахів – орлиці та малих орлят, які наче прилетіли і всілися, щоб берегти пам’ять загиблих у роки польсько-української війни. 

Проєкт також передбачав додаткову огорожу у вигляді кам’яної стіни довкола. Та історичні фото з архівів демонструють, що огорожу так і не встановили – можливо, через брак коштів. 

З тилового боку пам’ятника автори роботи вирізьбили прізвища людей, які були поховані на цьому місці під час запеклих боїв.  

Радянська окупація і подальша доля пам’ятника 

Після того, як Львів окупував радянський режим, меморіали на вшанування пам’яті польсько-української війни почали поступово занепадати, нова влада не тільки не дбала про історичне надбання, а й свідомо нищила його. Нищили пам’ятники французьким та американським військовим, руйнували без жалю згадки про Орлят. 

Впродовж 1922-1923-х років тіла загиблих Орлят, які були поховані біля стін університету, було ексгумовано та перепоховано на Кладовищі Орлят, що біля Личаківського кладовища.  

У радянські роки про історію Орлят, звісно ж, не нагадували, пам’ятники не доглядали. Знаходимо у міських архівах тільки інформацію про те, що у роки Другої світової війни монумент був сильно пошкоджений в ході бойових дій. Хто його пошкодив і в який саме час – достеменно невідомо. Та тільки відомо те, що у повоєнні роки пам’ятник Орлятам біля політехніки назавжди канув у лету – його знищила радянська влада.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.