Піднятися в небо, де ширяють янголи і боги, людство мріяло з давніх-давен, міф про Дедала та Ікара хвилював розуми найвидатніших вчених людства. Львів, який рвійно підтримував усі новинки в науково-технічному прогресі, звісно, не став винятком. Історія львівської авіації та повітроплавання розпочалася ще кілька століть тому. Спочатку була повітряна куля, потім дирижаблі, параплани та інші літальні апарати і, врешті-решт, гвинтокрили та літаки. З літаками сталася ціла серія авіатрощ на теренах міста і поряд, в нас було декілька летовищ у різних районах міста і цікаві пілоти… А як з цією сферою пов’язані кінотеатр, надгробки Личаківського цвинтаря, палац Потоцьких і навіть історія американського фільму «Кінг-Конг»? Про все це дізнаєтеся у статті на lviv-future.com.ua.
Три французи, два хорвати і повітряна куля
Першу в світі повітряну кулю, як відомо, запустили брати-дослідники Монгольф’є у Франції 4 червня 1783 року. Вона була недосконалою, рухалася за рахунок енергії від спалювання соломи, підгнилого м’яса і мокрої вовни (можна собі уявити, який сморід супроводжував політ!), важила 227 кілограмів, а після запуску піднялася на 500 метрів, пролетіла до 2 кілометрів і після охолодження опустилася на землю. 19 вересня того ж року в повітря піднялися перші в історії пасажири, але не люди. Баран, качка і півень пролетіли близько 4 кілометрів і плавно приземлилися, щоправда, баран придавив півня, і перший повітряний пасажир залишився зі зламаним крилом… А вже 21 листопада небо відкрило свої обійми і для людей: першими повітроплавцями стали маркіз Франсуа-Лоран д’Арланд і Жан-Франсуа Пілатр де Розьє. Сміливці політали над Парижем 25 хвилин на висоті майже кілометра.
Звісно, у Львові не могли не заразитися новою «повітряною лихоманкою», тож професор фізики, хорват Ігнатій-Юзеф Мартинович та колишній королівський лікар Антоній-Непомуцен Герман узялися за справу і зуміли вдосконалити французький винахід. Вони першими в світі сконструювали автоматичний пальник, що працював на рідкому паливі, позбувшися жахливого смороду, а оболонку виготовили з шовку, зміцненого сумішшю воску та оліфи. 4 березня 1784 року, менш ніж через рік після братів Монгольф’є, повітряна куля злетіла в небо над Львовом із саду коло палацу Бєльських на вулиці Коперника. Декілька сотень зацікавлених львів’ян могли спостерігати успішний зліт на сотню метрів та приземлення. А от друга спроба, на жаль, виявилася невдалою, і куля згоріла…
Втім, у повітроплаванні досі використовується саме принцип львівських винахідників, що дає змогу перебувати у повітрі тривалий час. Хоча, першим конкурентом Львова став Кам’янець-Подільський, де повітряну кулю запустили 20 травня 1784 року завдяки французькому авантюристу, мандрівнику і адміралу принцу Карлу фон Нассау-Зіґену. І пам’ятник першому повітроплавцю встановлений саме на Поділлі, а не у Львові…
Інший хорват, Моранович, став першою людиною, що піднялася в небо над Львовом. Сталося це 1792 року в саду Яблоновських, що був на місці сучасної площі Петрушевича. А 23 серпня 1796 року перший нічний політ на аеростаті над тим же садом Яблоновських здійснив піротехнік Терці, учень повітроплавця Йогана-Георга Стувера.
Ідей багато — грошей мало
Розпочалася ера завоювання «п’ятого океану», ідеї винахідників сипалися, як з рогу достатку. Щоправда, кошти на них ані з рогу достатку, ані з місцевого бюджету дістати було зась, тому більшість цікавих ідей залишилися на папері: куля-літак політв’язня Вінцентія Смаґловського, орнітоптер Леона Чайківського, навіть реактивний літальний апарат з вертикальним стартом інженера Олександра Остренєвського. Професор Львівської політехніки Роман Ґостковський казав:
«Керування повітряною кулею за допомогою парової машини можливе буде лише тоді, коли парова машина буде важити вісім або більше кілограмів на одну кінську силу потужності. …Повітряна куля довго піднімається догори, потім зависає і стає іграшкою вітру. Необхідно надати їй двигун та стерно спрямування».
Що й почали реалізовувати на початку ХХ століття. Втім, треба зауважити, що австрійська влада ставилася до цих спроб надто скептично:
«Слідкувати, але не втручатися у всі аеронавтичні починання галичан. Якщо з цього тіста щось спечеться, то будуть «палянички» та слава для всієї Австрії, що додасть нової блискучості короні імператора Франца-Йосифа…» — йшлося у секретному циркулярі.
Які ж «палянички» спеклися в результаті? 1909 року у Львові було створене галицьке авіаційно-технічне товариство «Авіата». Одним з його творців став інженер Едмунд Лібанський (точніше Ліванський — від прізвища дружини Францішки Ліван, оскільки його справжнє прізвище Мондшайн). Він казав:
«У моєму столі лежить близько 50 проєктів, що відносяться до авіації, які надали мені винахідники. Вони містять багато цікавих ідей, котрі, якщо би вони спиралися на науку, просунули справи далеко вперед».
І дійсно, справи суттєво просунулися. Мабуть, найпродуктивнішим став 1910 рік. У січні подали вимогу до австрійського уряду відкрити авіаційну кафедру з лабораторією. Втім, через бюрократичні перепони Львів став лише другим після Сорбонни містом, а Львівська політехніка — другим в Європі закладом, де з’явилася така кафедра. Того ж року була організована перша авіаційна виставка, де представили роботи польських, французьких та австрійських інженерів: планери, моделі гвинтокрилів, літаків, дирижаблі, орнітоптери, навігаційні альбоми, авіаційні прилади, обладнання тощо. Був тут і літальний апарат авторства Едмунда Лібанського на кшталт біплана з додатковим крилом в центрі, так званий «монобіплан», але в червні під час випробування в Рясному-Польському вибухнув двигун, тому першим літаком у Львові став не він.
Повітряні невдачі та успіхи
16 квітня 1910 року зі Скнилова піднявся в небо перший аероплан «Блеріо», придбаний спілкою студентів Львівської політехніки, а пілотом виступив П’єр ле Ґранд, учень самого Луї Блеріо. Це була надзвичайно значуща подія, що зібрала аж понад 45 тисяч глядачів! «Народний часопис» писав:
«На кульпарківських полях пополудні мав відбутися злет спровадженого звідкись літака системи Блєріот (Bleriot-XI), а літати ним мав француз Гран, спільником котрого був інженер Мошковський. Невидане ще у Львові видовище заповідали не лиш газети, але й величезні плакати на всі застави, тому й не дивниця, що величезна маса людей вирушила зі Львова о назначеній порі на місце злету. На місті зробився величезний рух. Всі фіякри, всі трамваї, всі самоїзди, на які лиш міг Львів здобутися, станули публіці до услуги, а хто не міг їхати, ішов пішки навіть більше як милю далеко, щоби лиш, борони Боже, не пропустити так важної хвилі в своїм життю. …За яких п’ять мінут літак піднявся може на яких три метри вгору, перелетів може яких 50 метрів далеко, нараз зачав хилитися наліво, а відтак вдарив собою об землю з такою силою, що зарився в землю».
Казали, що на полях трохи далі психіатричної лікарні зібралося понад 900 транспортних засобів, через що ледь не стався транспортний колапс, а ціна за них сягала на сучасні гроші 200-250 доларів!
На жаль, невдачею завершилися випробування і монобіплана Лібанського, і ясеново-сталевого літака конструкції львівського інженера Вебера завдовжки 12 метрів і вагою 400 кілограмів, що міг перебувати у повітрі до 10 годин. Зате Лібанський став одним з перших, кому вдалося здійснити керований політ над нашим містом і зробити перші аерофотознімки Львова. 29 травня 1910 року троє сміливців, а саме інженер Лібанський, поручик Гарніш та архітектор, фірма якого споруджувала Костел святої Єлизавети, співзасновник клубу «Авіата» Кароль Ріхтман-Рудневський здійнялися в небо на повітряній кулі з території Стрийського парку.
«…Під нами лежить барвиста ковдра міста та його околиць. Над нею стоїть легкий серпанок, позолочений сонцем. Затих усякий гомін, зникли люди під завісою серпанку. Лише вимальовуються чітко стрункі лінії вулиць і будиночки, нібито нанесені на велику мапу. Серед них то тут, то там — темно-зелені острівці парків, садів та городів. Здається, що це нереальне, спляче місто, урочистий міраж дійсності. Виникає дивовижне зворушливе відчуття при погляді на наше місто, що відкривається зору з височини у перший раз» — згадував Едмунд Лібанський.
Сміливці подолали відстань 40 кілометрів за 2 години 8 хвилин і приземлилися коло Золочева, побоюючись, щоб вітер не заніс їх на територію Московщини.
24 квітня десятки тисяч людей знов заполонили кульпарківські поля. Цього разу сміливцем став чех Отто Гієронімус, відомий автогонщик, конструктор і літун. Йому пощастило більше, ніж французові: на літаку «Блеріо XI» під оплески тисяч глядачів Отто злетів, на висоті 60 метрів описав декілька кіл і щасливо приземлився. Це був перший успішний політ літака у Львові. Його зображення досі можна побачити на кількох будинках.
Син італійського графа з-під Бердичева
Особливо цікавими були польоти над Львовом літуна надзвичайної долі Міхала Сципіо дель Кампо 1912 року. Про нього навіть написав письменник Юрій Андрухович. Цей непересічний персонаж дуже багато зробив для популяризації авіації.
Син італійського графа, що народився 1887 року коло Бердичева, вчився у Києві та Франції, вже у 30 років здобув титул аса за майстерність. Невдовзі у Самарканді сталася аварія, він впав з висоти 30 метрів, але одужав і знов повернувся до улюбленої справи. Напередодні демонстраційного польоту у Львові Міхал валявся з температурою 40 градусів, але 29 липня на Персенківці він таки здійснив два польоти.
Письменник Корнелій Макушинський писав:
«Чудовисько, розбуджене від страшного сну, тяжко пихкало, не хотіло скорятися. Герой, що на ньому сидів, поклявся, що буде на величезному драконі їздити, мав гнів ув очах і сталеву волю. Здається, лише силою волі, а не за допомогою обладнання він опанував, нарешті, машиною. Вона гаркнула, немов злий пес, і рушила… Пілот привітно помахав рукою, викликавши нові вияви захоплення. Причина навіч: весь світ перевернувся з ніг на голову, тяжке залізо летить — і ми радіємо!».
Перший політ тривав 11 хвилин, а під час другого дель Кампо досяг Високого Замку, облетів його і повернувся до іподрому на Персенківці за 15 хвилин.
Треба сказати, що Міхал Сципіо дель Кампо прожив 97 років, до останніх днів водив автомобіль, знав 6 мов, працював перекладачем. Він вмістив у своє життя всю історію від початків авіації до підкорення космосу.
