У ХХІ столітті аварії за участю наземного транспорту рідко кого дивують, однак майже ніколи не обділені увагою трапунки з літальними апаратами. Справа в тому, що наслідки авіакатастроф практично завжди значно серйозніші за звичайні ДТП. Багато львів’ян, чуючи про авіатрагедії у Львові, згадують насамперед про трагедію у Скнилові, але вона не єдина в історії Львова. Докладніше далі на lviv-future.
Перша летальна авіакатастрофа
Днем народження авіації в традиційному її розумінні є 17 грудня 1903 року. Саме тоді брати Райт випробували літальні апарати, які сконструювали самі. А 16 квітня 1910-го апарат, важчий за повітря, вперше пролетів над Львовом. Через несправність двигуна він впав і пошкодився, хоча й сам пілот не постраждав.
Через чотири роки сталася перша авіакатастрофа з летальними наслідками. Тоді загинув військовий австрійський льотчик після падіння судна на територію Стрийського парку. Його могила певний час знаходилася прямо на місці падіння – біля Палацу мистецтв (потім там розмістився спорткомплекс НУ «Львівська політехніка»). У 1918 році могилу перенесли на Личаківське кладовище, на місце поховань австрійських військових.
Фатальне авіашоу
Наступна авіакатастрофа відбулася 22 листопада 1919 року, коли поляки святкували річницю перемоги в битві за Львів, що тривала з 1 по 22 листопада 1918 року. Тоді частиною урочистостей стало перше в історії міста авіашоу, яке виконували чотири американські льотчики, члени ескадрильї імені Тадеуша Костюшка.
Пілоти мали лише пролетіти кілька кіл над проспектом Свободи, супроводжуючи колони параду. Однак 28-річний Едмунд Грейвс несподівано для всіх від’єднався від інших пілотів, аби продемонструвати складні фігури. Під час виконання однієї з них, а саме double barrel (подвійної «напівпетлі»), праве крило літака відламалося. Едмунд переоцінив можливості свого апарату.
Йому вдалося відвести неконтрольований літак від людної вулиці, але Грейвс не зміг розминутися з дахом палацу Потоцького. Сам він вистрибнув ще до загоряння, але занадто мала відстань до землі не дала змоги розкритися парашуту. Пілот розбився на смерть.
Після того, як літак врізався в палац, почалася 3-годинна пожежа. Верхній поверх палацу згорів вщент, другий – зазнав сильних пошкоджень, а нижній затопило під час того, як вогнеборці гасили пожежу. Вогонь знищив багато цінних речей і книг.
Після трагедії Альфред Потоцький, власник палацу, подав позов до суду, аби відшкодувати збитки. Це йому вдалося аж через 3 роки. Реставраційні роботи завершили в 1931-му.
Невдале випробування
Менш ніж за рік після авіашоу 1919 року загинув ще один американець з тієї ж ескадрильї Костюшка. Це сталося влітку 1920 року. Льотчик Джордж Мак-Калум випробовував свій літак після ремонту на Левандівському летовищі. Випробування пройшли безуспішно, оскільки судно розбилося поблизу летовища. Молодий пілот загинув.
У 1925 році над могилами Мак-Калума, Грейвса та ще одного американського пілота Артура Келлі, що на Польському військовому меморіалі під Личаківським цвинтарем, встановили монумент у вигляді крилатого пілота. У 1971 році цей меморіал і монумент знищила радянська влада. У 1989–2005 роках кладовище частково відбудували.
Перша цивільна авіакатастрофа
У 1928 році сталася перша авіапригода у Львові з цивільним літаком, а саме Junkers F-13. Під час польоту відмовив двигун, пілот дивом зміг посадити апарат на полях села Рясна Польська (потім приєднали до Львова). Посадка була точно не з м’яких, судно навіть перекинулося, але самі пасажири майже не постраждали.
Варто додати, що в 1930-х роках трапилася авіакатастрофа, яка не підтверджена документами чи тогочасною пресою. Якщо ж вірити розповідям очевидців, то тоді біля залізничної станції «П’ятий Парк» розбився військовий літак. Усі на борту загинули.
Трапунки на Городоцькій
Найдовша львівська вулиця Городоцька пов’язана з кількома авіаційними катастрофами, що трапилися або прямо на ній, або поблизу. Зокрема, після Другої світової війни військово-транспортний літак Лі-2 (СРСР) розбився на Городоцькій, поблизу будівель офіцерського складу. Всі члени екіпажу загинули.
Інша трагедія з літаком цієї ж марки сталася на початку 1950-х над вулицею Окружною (пролягає від Городоцької до Кульпарківської). Судно зачепило крилом радіовежу, після чого вибухнуло, а пілот загинув. Там, де впав літак, утворилася велика яма, а з часом і невелике озеро. Пізніше тут розмістилися гаражі.
Нещасливий Ан-10
У 1950–60-х роках сталися дві масштабні авіакатастрофи, внаслідок яких загинули 72 людини, здебільшого – звичайні пасажири. Перша катастрофа відбулася 26 листопада 1959 року. Тоді під час посадки біля села Зимна Вода розбився новий радянський пасажирський літак Ан-10. У той світ відійшло аж 40 осіб.
Через 3 місяці, 26 лютого 1960-го, розбився ще один Ан-10 біля станції «П’ятий Парк» за схожих обставин. 33 особи на борту загинули. Вижив лише один пасажир, який, за розповідями очевидців, навіть не зрозумів, що сталося, оскільки п’яний спав у момент катастрофи.
Обидві трагедії спричинили недоліки конструкції літаків Ан-10, через що з експлуатації зняли всю серію цих суден. Згодом літаки почали використовувати для показу кіно. Один із них знаходився в парку «Боднарівка», кінотеатр так і називали – «Літак».
Хоррор по-львівськи
У 1963-му у Львові сталося справжнє авіажахіття. Пасажирський і туристичний чеський літак Let L-200 Morava опустився занадто низько через погану видимість і негоду. Він зачепив крилом будинок, а тоді впав на вулиці Коновальця. Літак врізався об дерево біля школи № 5, внаслідок чого відірвався і полетів по вулиці двигун. На щастя, перехожі не загинули, а от пілоту й пасажирам не пощастило.
Пригоди в 1970-х
У травні 1977 року ледь не сталася трагедія через надмірну самовпевненість льотчика, який захотів посадити судно на першу плиту смуги, однак літак упав, наче дерево, на землю. Дивом ніхто на судні не постраждав. Що цікаво, рятувальники після прибуття на місце аварії тихо зібрали різні сувеніри й подарунки, які були призначені для авіасалону в Парижі, куди, власне, прямував літак.
У тому ж 1977-му та наступному році сталися два інциденти з літаками Ту-134. На старті в літаків два рази надломилися передні стійки корпусу через банальну втому металу. Завдяки тому, що літаки не встигли набрати високу швидкість, серйозних ушкоджень судна не отримали. Пасажири й пілоти не постраждали.
Крім того, у 1970-х кілька разів вийшли за злітно-посадкову смугу військові літаки МіГ-15 і МіГ-17, однак обійшлося без жертв.
Скнилівська трагедія
27 липня 2002 року 14-й АК ВПС України вирішив відсвяткувати своє 60-річчя. На військовому аеродромі у Скнилові літак Су-27 під час авіашоу демонстрував фігури найвищого пілотажу. Зокрема, літаком керували пілоти Володимир Топонар і Юрій Єгоров. Подивитися на шоу прийшло приблизно 10 000 людей.
Під час виконання «напівпетлі» Су-27 не набрав достатню висоту, тоді пілоти намагалися летіти близько до землі, однак судно зачепило стабілізатором тополю, врізалося об землю, потім – об бетонне покриття доріжки, а тоді – зачепило інший літак. Виконавши 3 оберти Су-27 впав у натовп і вибухнув.
Пілоти встигли катапультуватися після контакту із землею, тому отримали лише невеликі ушкодження. На місце трагедії приїхало орієнтовно 20 машин швидкої допомоги та безліч пожежників. Загинуло 77 осіб, із яких 28 – діти. Ще понад 350 глядачів поранилися, деякі отримали серйозні психічні розлади від побаченого. Згідно з офіційною версією, трагедію спричинили порушення правил пілотування, відхилення пілотами від свого завдання та погана організація шоу.
