Вівторок, 28 Червня, 2022

Перший банк Львова

Львів, з самого початку свого існування Львів став потужним торговим та ремісничим центром. Аби вести торгівлю, займатись комерцією, місцеві купці та продавці брали кредити для розвитку бізнесу. Так постав перший банк м.Львова, пише lviv-future.com.ua.

Приватні кредитори та “побожні банки”

Кредитуванням приватних осіб та представників магістрату здійснювали власники великих статків, своєрідні тамтешні олігархи. Можна назвати німця Валеріана Алембека, грека Костянтина Корнякта та інші. У 1500-х рр. почали з’являтися кредитні установи – аналоги європейських релігійних банків (Montes pietatis). Вони надавали іпотечні позики та короткотермінові кредити. У якості застави приймались коштовні каміння та метали. У 1586 р. “побожний банк” виник при Успенському братстві, а у 1599 р. подібна установа з’явилася при Латинській катедрі. На відміну від побожних банків, приватні кредитори надавали значно більші суми, однак стягували й чималі відсотки. Особливо серед кредиторів вирізнялись євреї. Тут можна назвати Іцака Нахмановича, Хаїма Коена і Абрахама де Моссо. Вірменський купець Ян Вартересович накопичив статків, які оцінювали у понад 600 тис. злотих.

Вірменський банк

Перша у Львові фінансова установа “Вірменський побожний банк” був створений 1666 р. при вірменській церкві, членами братства Святого Григорія. Саме братство постало у 1640 р. В статуті братства чітко зазначалось, на який термін і під які відсотки надавали кредити, яке майно могли брати під заставу і які штрафні санкції застосовувались проти боржників. Як правило, кредит видавали на один рік, а розмір застави мав удвічі перевищувати розмір кредиту. У якості застави надавали золото, срібло, коштовне каміння. Відсоткова ставка становила 8% річних. У разі, якщо людина не повертала кредит, її заставу продавали. Залишок від застави повертали клієнту. Члени братства вносили кошти, які потім направлялись також на потреби вірменського шпиталя, монахам, хворим та нужденним. Члени братства виділяли кошти на ремонт храмів. Станом на XVIII ст.  членами чотирьох вірменських товариств були понад 60 найзаможніших та найшанованіших вірмен Львова. Серед боржників банку значились майбутній олександрійський та єрусалимський патріарх Юрій Ласкарис, князі Любомирський та Сапіга. Згодом розширився асортимент застав – приймати почали й зброю. Фінансова установа швидко нарощувала активи. Якщо у 1714 р. вони становили 21713 злотих, то у 1745 р. – понад 78 тис. Загалом, до ломбардів чотирьох вірменських братств протягом 1666-1794 рр. передали внесків на суму понад 270 тис. злотих.

Вірменський банк

Помітні зміни у роботі фінансової установи відбулись після того, як Львів опинився у складі Австрійської імперії. У 1790 р. імперська влада затвердила статут банку. Через два роки до капіталів банку долучили капітали ліквідованих ломбардів які знаходились як при львівських храмах, так й у Бережанах, Кутах та інших населених пунктах. Після грошової реформи, проведеної у 1892 р., активи банку перевищували 555295 крон. У 1890 р., після того як директором закладу у 1890 р. призначили Яна Мордиросевича, установа ледве не збанкрутіла, оскільки новий директор полюбляв азартні ігри та алкоголь, розтринькав левову частку коштів банку. Банк пережив Першу світову війну, однак не витримав тиску радянської влади. У 1940 р. силовики СРСР розпочали репресії супроти діячів банку, закидаючи їм фінансування Руху Спротиву.

Latest Posts