П’ятниця, 12 Серпня, 2022

Прибиральники середньовічного Львова

Ми звикли до комфорту. В наших оселях є вода, газ, електрика, вбиральня. Території довкола будинків прибирають двірники. Спеціалізовані компанії вивозять сміття. Взимку двірники та комунальні служби розчищають снігові замети. Та у середні віки про все це можна було лише мріяти. Далі на lviv-future.

Жахливі епідемії

Санітарна ситуація у середньовічному Львові, як й у більшості європейських міст залишала бажати кращого. Каналізації не було, як і сміттєвих баків. Сміття та стічні води опинялись прямо на вулицях. На площі Ринок були стічні канави, однак вони не сильно впливали на стан речей. Окрім жахливого смороду, комах та пацюків, місто страждало від жахливих епідемій (тиф, холера, чума), які забирали життя багатьох (бувало й більшості) городян.

Жахливі епідемії чуми охоплювали місто у 1362, 1480 та 1484 рр. Епідемія, що вирувала містом протягом 1600-1623 рр. забрала життя понад 2/3 населення. За даними істориків, з XІV ст. до середини XVIIІ ст. у Львові зареєстрували понад 50 різних епідемій.

Прибирати мав кат 

Згідно з правилами, дбати про санітарію у місті повинен був кат. Так, особа, яка паралельно виконувала смертні вироки. Однак кат робив це на власний розсуд, оскільки не було механізму контролю за їх діяльністю. Вулиці та площу Ринок прибирали або перед урочистостями або перед великими святами. 

Хоча варто зазначити, що іноді у місті проводились своєрідні санітарні толоки. Під час таких генеральних прибирань сміття та відходи збирали у діжки та вивозили з міста. За одну діжку робітники могли отримати від міської влади 8 грошів. Кілька раз на рік проводили прибирання й у в’язницях.

У Львові існувала й посада пурганта. Ця особа повинна була слідкувати за чистотою площі Ринок. У розпорядженні пурганта були сезонні помічники, пара волів, помічник візника. У проведенні робіт йому мав допомагати кат. Для прибирання пургант міг використовувати й в’язнів. 

На очищення міста виділяли кошти, однак куди ці кошти надходили – невідомо, оскільки в’язні їх не отримували, а за виконану роботу їх лише годували. Сміття викидали за оборонні вали. Тому можна було побачити справжні “хмарочоси” з різноманітних відходів.

Незважаючи на усі зусилля посадових осіб, які слідкували за санітарією у місті, Львів не ставав чистішим. Постійне збільшення населення, ярмарки, розквартирування військ лишали по собі гори сміття та бруду. Більш того, мешканці Львова аж до XIX ст. тримали худобу. Тож не було екзотикою те, що по вулицям міста бродили свині, вівці, коні, кози та інші домашні тварини.  

Тож чистота середньовічного Львова залишала бажати кращого й посадовці, які займались прибиранням вулиць, просто фізично не могли змінити ситуацію на краще, попри усі свої зусилля. Лише з плином часу ситуація покращилась і через століття Львів став таким, який його можна побачити сьогодні. Хоча й у сучасному місті багато проблем які, вочевидь, вдасться розв’язати лише наступним поколінням.  

Сьогодні прибирати сміття є кому.

Latest Posts