Всі дороги ведуть до Львова (частина 2)

Це продовження попередньої статті про відомих гостей Львова. Хто ж іще завітав до нашого славетного міста? Розповідає сайт lviv-future.com.ua.

Королі у Львові

Якщо зануритися в сиву давнину, то можна сказати, що Львів відвідували такі відомі особистості, як польські королі Казимир ІІІ Великий, Владислав ІІ Ягайло і Ядвіга, Владислав ІІІ Варненьчик, Владислав ІV Ваза, Сигізмунд І Старий і Бона Сфорца, Стефан Баторій, Ян Казимир, Ян І Ольбрахт, Ян ІІІ Собеський… 

Міхал-Корибут Вишневецький помер на площі Ринок від виразки шлунку, а король Станіслав Лещинський народився в нашому місті і був нащадком славетної родини Яблоновських. Ще тут були шведський король Карл ХІІ, російський Петро І, ерцгерцог Фердинанд Д’Есте, австрійські імператори Йосиф І і Марія-Терезія, Франц-Йосиф І та кронпринц Рудольф, баварський король Людвіг ІІІ, який в 71 рік приїхав з Німеччини автомобілем.

Болгарський князь Олександр Баттенберг взагалі потрапив до галицької столиці дивовижним чином: його викрали 1886 року росіяни, а через 6 днів після таємничого зникнення висадили на російському кордоні без одягу і грошей, в одних капцях. Так і привезли його до Львова, поселили, одягнули, а потім князь 2 тижні безуспішно очікував на відповідь російського царя, за чим спостерігала вся Європа, і, врешті, зрікся престолу.

А для Миколи ІІ навіть організовували окремий прийом і церковну месу в колишньому кінному манежі.

Ще у Львові гостював загадковий авантюрист і мандрівник, адмірал і шпигун принц Карл Нассау-Зіген.

Служителі науки

Безліч винаходів, наукових сенсацій і відкриттів зроблені завдяки людям, пов’язаним зі Львовом! Рудольф Вайгль відкрив вакцину проти сипного тифу, Стефан Банах створив теорію функціонального аналізу, Ян Зех та Іґнаци Лукашевич винайшли гасову лампу, Станіслав Улям і Юзеф Ротблат створили атомну бомбу…

Польський президент Ігнаци Мосціцький, хімік і винахідник, 10 років був професором Львівської політехніки. Єжи Курилович вивчав індоєвропейські мови, Юрій Шевельов – слов’янські мови і був одним з найвидатніших славістів світу, а вчений-мовознавець Олександр Потебня потрапив під таємний нагляд поліції, бо тоді дуже боялися шпигунів… 

Світову славу мали біохімік Якуб Парнас, гістолог Володимир Шимонович, математик та польський міністр Казимир Бартель. Історик Володимир Антонович, вчитель Михайла Грушевського, працював у львівському Оссолінеумі і навіть вмовив хранителя музею Дідушицьких показати йому загадковий Михалківський скарб – золоті прикраси вагою 7 кілограмів VII ст. до н.е., знайдені на Тернопільщині і пізніше вивезені до Москви…

Видатний біолог і генетик Микола Вавилов очолив 1940 року агроботанічну експедицію на захід України, він завітав до університету, ознайомився з роботою сільськогосподарської академії в Дублянах, а за кілька днів після від’їзду його арештували, і через кілька років академік помер в одній з в’язниць Саратова.

Ті, що живуть музикою

Львів чув багато голосів: Соломії Крушельницької і Олександра Мишуги, Модеста Менцинського і Адама Дідура. Тут виступали з концертами Франц-Ксавер Моцарт, Ференц Ліст і Ріхард Штраус… Тут задовго до Європи грали джаз Богдан Весоловський і Анатоль Кос-Анатольський.

Оперний театр

Безліч зірок виступали у Львівській опері. Кароль Ліпінський, найвідоміший галицький композитор першої половини ХІХ століття, скрипаль-віртуоз, який змагався у майстерності із самим Ніколо Паганіні. Він був першим виконавцем у Європі української народної пісні “Їхав козак за Дунай…”, з якою тріумфально виступив у Парижі. 

У Львові виступали геніальна польська драматична актриса Гелена Моджеєвська, яка у віці понад 60 років грала молодих жінок і могла зрівнятися з самою Сарою Бернар, австрійський композитор і диригент Віденської придворної опери Густав Малер, польський поет, драматург і живописець Станіслав Виспянський, чеський диригент і композитор Людвик Челанський, без якого, як стверджував Станіслав Людкевич, він би не став композитором. 

А як поширила в світі українську традицію прима-балерина Львівської, Інсбруцької та Зальцбурзької опери Рома Прийма-Богачевська, що відкрила хореографічні школи в Америці і поєднувала балет з українськими народними танцями! Виступав тут і композитор, піаніст та диригент румунсько-вірменського походження Кароль Мікулі, і угорський музикант-віртуоз Бела Барток…

На сцені Львівської опери 1938 року виступила екзотична темношкіра актриса, співачка і танцівниця з США Джозефіна Бейкер з власним ансамблем і джазовим оркестром. Джозефіна була донькою пралі, з 13 років танцювала і знайомила людей з чарльстоном, усиновила 12 дітей з різних кінців світу, виступала проти расизму, знімалася у фільмах і навіть була шпигункою, за що отримала від Шарля де Голля французький орден Почесного легіону. Нею захоплювалися відомі діячі, як-от Пабло Пікассо, Ернест Гемінгвей, актор Жан Габен, художниця Фріда Кало, з якою їй приписували навіть роман, а архітектор Ле Корбюзьє творив свої шедеври в дусі її танцю. Бейкер виконувала негритянську джазову музику у спідничці зі штучних бананів і неабияк здивувала вибагливих львів’ян.

Композитор Арам Хачатурян не лише ставив у Львові славетний балет “Спартак”, але й зустрівся з працівниками електровакуумного заводу, які подарували композитору ювілейну мільярдну лампочку.

Ігнаци Падеревський був у Львові тричі в усіх своїх іпостасях: вперше 1887 року як піаніст-віртуоз, вдруге з прем’єрою його знаменитої опери “Манру” 1901 року і, нарешті, 1910 року з промови на ювілеї Шопена почалася його політична кар’єра, і він став прем’єр-міністром польського уряду.

Відома на весь світ італійська співачка Джемма Беллінчоні прослухала Соломію Крушельницьку і допомогла їй виїхати на навчання до Італії, співала разом з Олександром Мишугою та захоплювала львів’ян своїм неперевершеним талантом.

Звісно ж, захопив львів’ян і король баритонів, славетний італійський співак Маттіа Баттістіні, що мав надзвичайно м’який і зворушливий голос та виконував 80 опер різних авторів.

Філармонія

Стіни львівської філармонії пам’ятають таких славетних зірок, як-от: німецький композитор Ріхард Штраус, французький композитор Моріс Равель, російський композитор Сергій Прокоф’єв, польський композитор Кароль Шимановський, російський віолончеліст і диригент Мстислав Ростропович; музична легенда, що прожив на сцені 85 років, польський піаніст Антон Рубінштейн, піаніст світової слави Святослав Ріхтер, італійський композитор Руджеро Леонкавалло… Був у філармонії композитор Левко Ревуцький, він щиро потоваришував з Миколою Колессою і Станіславом Людкевичем. 

А найбільшим святом у філармонії, що тоді містилася на Городоцькій, там, де зараз Драматичний театр імені Лесі Українки, був ювілей 35-річчя творчої діяльності Миколи Лисенка. Як писав Іван Франко, “такого свята не бачила ще стара столиця Лева”. А сам Лисенко писав:

“Вражінь, вражінь! Аж за коміром не втримаєш!”.

Консерваторія

У консерваторії виступали скрипаль і диригент Давид Ойстрах, композитор, неповторний виконавець романсів і кіноактор Олександр Вертинський, композитор Дмитро Шостакович, російський альтист і диригент Юрій Башмет.

Польський композитор Станіслав Монюшко приїхав з донькою і дав у Львові три концерти. Аплодисменти були такі, що стіни ледь не розвалилися, а донька композитора мало не сховалася під крісло.

Заокеанська примадонна Карлотта Патті виступала чотири рази на львівській сцені, і про неї писали:

“Це щось феноменальне. Своїм голосом вона сягає нечувано високих тонів, а що ж до колоратури, то в цьому годі порівнювати її з жодною іншою співачкою”.

Німецький піаніст барон Ханс Гвідо фон Бюлов, учень і зять Ференца Ліста, дружина якого пішла від нього до Ріхарда Вагнера, перший диригент, що диригував без партитури, виступив у Львові 1887 року у міському казино на проспекті Шевченка. 

Знаменитий скрипаль Фріц Крейслер, що у 7 років вступив до Віденської консерваторії, а в 13 здійснив гастрольне турне Америкою, спочатку виступав у Львові 1893 року, а потім, під час Першої світової війни, був поранений піді Львовом і виїхав до США. 

Поціловані музою

Актори, режисери, художники, скульптори – скільки їх пройшло через Львів, який надихає, надає крила і можливості високого польоту! Як влучно сказав Володимир Мулявін, незмінний керівник радянських “Бітлз” – ансамблю “Пісняри”, які удостоїлися похвали самих “Бітлз”:

“Я об’їздив чимало міст і країн світу, але такого вишуканого й вимогливого глядача, як у Львові, нема ніде. Тут якщо полюблять, то полюблять назавжди. Якщо, не дай Бог, зненавидять, то теж назавжди”.

У Львові Мулявін познайомився з Ігором Білозором і особливо Володимиром Івасюком, ця дружба була щирою, плідною і тривала до смерті…

У Львові 1905 року виступали славетні Марія Заньковецька і Микола Садовський, якими захоплювалися тисячі глядачів. Івана Миколайчука у Львові розривали в різні боки, бо всі хотіли з ним поспілкуватися. 

Геній Сергій Параджанов був тісно пов’язаний зі Львовом, недарма в нас кафе, вулиця і фестиваль названі на його честь! Як він сам казав про себе:

“Я вірменин, який народився у Тбілісі й сидів у російській в’язниці за український націоналізм”. 

1903 року у Львові проходила незвичайна виставка творів художника Яцека Мальчевського, зібраних з багатьох приватних збірок. Митцю подарували альбом зі світлинами з виставки, а він спрямував весь прибуток від виставки, яку відвідали понад 4 тисячі глядачів, на закупівлю творів мистецтва для міста.

У вересні 1939 року перед бійцями Червоної армії співала неперевершена Оксана Петрусенко, також вона взяла участь у Народних зборах, що прийняли рішення про возз’єднання України. 

Там, де муза, – там і кохання. Львів був свідком кохання знаного польського художника Артура Ґроттгера і скульпторки Ванди Монне, географа і поета Вінцента Поля, драматурга Олександра Фредра і Софії Яблоновської, які стали бабусею і дідусем митрополита Андрея Шептицького, австрійського ерцгерцога Василя Вишиваного і піаністки та камерної співачки Іванни Шмериковської, “Міс Полонія” Зофії Батицької та блискучого тенора і актора Яна Кепури…

З пером у руці

Львів – місто творчих людей, недарма тут так довго жили і творили Іван Франко, Ян Каспрович, Ірина Вільде, Ґабріела Запольська, Роман Іваничук та багато інших. Відомий в усьому світі єврейський письменник Шолом-Алейхем надихнувся атмосферою львівських театрів і створив роман “Блукаючі зірки” та інші твори.

Михайло Прішвін приїжджав сюди 1914 року військовим кореспондентом, Микола Лєсков був вражений львівськими кав’ярнями і жінками, Іван Нечуй-Левицький неодноразово бував у Львові, знався з Іваном Франком та приймав публічний іспит в дівочому інституті.

Володимир Винниченко тривалий час жив і творив у Львові після одруження з єврейкою із заможної паризької родини, яка присвятила життя чоловіку і збереженню його творчої спадщини. 

У Львові творили поети Микола Бажан, Володимир Самійленко, Іван Світличний, Олег Ольжич, Василь Стус, Богдан-Ігор Антонич, письменники Пантелеймон Куліш, Петро Панч, Улас Самчук, Михайло Коцюбинський, Богдан Лепкий, австрійський письменник Йозеф Рот…

Іван Багряний у Львові здійснив нездійсненну місію: 1943 року за кілька днів без грошей і знайомих передрукував “Тигролови” на 400 сторінок! 

Польському письменнику Юзефу-Ігнацію Крашевському, що 20 років творив на українській землі, вручили диплом почесного громадянина міста, і “титан праці”, який напродукував аж 90 томів творів, жалівся, що вже “ледь дихає від тріумфів”.

Письменник-сатирик Євген Петров з дуету “Ільфа і Петрова” прибув до Львова видавати журнал “Крокодил” 1939 року. Журнал містив веселі оповідання, гуморески, фейлетони, карикатури. Він писав:

“Одразу ж набігли місцеві художники й на одному подиху зробили номер, тому що страшенно давно не працювали. Така жага до роботи, що не треба підганяти”.

Безліч інших

До Книги рекордів України внесена зустріч на іподромі з Папою Римським Іваном-Павлом ІІ в червні 2001 року, на яку зібралися понад мільйон осіб!

Американський видавничий медіамагнат Роберт Максвелл, виявляється, народився в закарпатському Солотвині і 1978 року відвідував рідні краї, зокрема і Львів.

Валерій Лобановський на стадіоні “Дружба” вперше виступив як тренер київського “Динамо”. Хлопці перемогли “Карпати” з рахунком 1:0, і львівський старт виявився вдалим.

Майбутній режисер “Кінг-Конга” Меріан Купер прилетів з Америки 1919 року на Левандівське летовище у складі бойової ескадрильї імені Тадеуша Костюшка воювати з більшовиками. Під час захисту Львова на кавалеристів Будьонного за 2 дні було скинуто 7700 кілограмів бомб і відстріляно 6700 кулеметних набоїв. Декілька разів його арештовували, він втікав, пройшов пішки 700 кілометрів, був нагороджений найвищим орденом Virtuti Militari… А 1933 року у світ вийшов фільм “Кінг-Конг” якому судилося стати класикою світового кінематографу.

Польська плеяда

Зі Львовом пов’язані й інші польські діячі: юрист Юліуш Макаревич, міністр закордонних справ Польщі Роман Дмовський, поет і літературознавець Владислав Белза, Ян Карський – легендарний польський емісар, що повідомив Вінстона Черчилля і президента Рузвельта про німецькі злочини та Голокост. Тут починали свій шлях австрійський і англійський міжнародний юрист Герш Лаутерпахт, польський і американський адвокат, що запровадив термін “геноцид” і назвав геноцидом Голодомор – Рафал Лемкін, мисливець за нацистами, агент МОССАД Симон Візенталь, знаменита мандрівниця і “блогерка” свого часу Софія Яблонська… Перелічити всіх просто неможливо!

Далі буде…