Історія пораненого будинку

Під час вересневого ракетного удару постраждали багато людей, сімей, будинків та установ, пише сайт lviv-future.com.ua. Кожен з них має свою історію і спогади, тож сьогодні спробуємо зануритися в минуле найбільш поруйнованого будинку у цій околиці.

Колишній “Дикий Захід”

Один з найгарніших районів Львова – Францівка або Новий Світ. До середини ХІХ століття це була закинута територія на західній околиці міста, тому її називали “Диким Заходом”. Тут були яри, потічки і дикі урвища. 

В ХІХ столітті увагу на цю місцину звернув увагу будівельник Йосиф Франц і заснував тут гіпсову фабрику. 1856 року він перебрався зі своєю родиною в цю далеку околицю Львова і збудував віллу, яку скромно назвав на власну честь Францівкою. Вона дала назву і всій навколишній місцині. На жаль, до нашого часу вілла не збереглася, а на місці гіпсових кар’єрів тепер розкинулися Піскові, або Алтайські озера.

З кінця ХІХ століття родина Франців фактично монополізувала ринок гіпсу та інших будівельних матеріалів у Львові. Після смерті Йосифа керівництво фабрикою взяла на свої тендітні плечі його вдова Юзефа Франц, вілла якої донині милує око на перехресті Мельника і Коновальця…

Ідилія панувала в цій околиці до чорного дня 4 вересня 2024 року… Ракетний удар зруйнував 154 будинки, поранив 53 людей і забрав 7 життів з одного, найбільш постраждалого будинку…

Будинок скарбового радника

Найважче поранений будинок розташований під номером 44 на вулиці Коновальця. Він був збудований у 1911-1912 роках для Людвіга Гірша (1860-1952) – головного скарбового радника казначейства в австрійському Львові. Архітектором виступив Іван, або Ян Багенський, архітектор, професор Львівської політехніки. Цікаво, що до Першої світової війни він винаймав віллу неподалік, на вулиці Коновальця, 95а. 

Будинок входить до реєстру пам’яток архітектури місцевого значення під № 1110. Він спроєктований у стилі модерного класицизму або пізньої сецесії на будівельній фірмі Войцеха Дембінського. Кілька років тому завдяки програмі співфінансування у співпраці з “Бюро спадщини” управління охорони історичного середовища, у будинку відновили історичну дубову браму, за реставрацію якої фахівці взялися ще до початку повномасштабного вторгнення. З якою любов’ю і увагою до деталей були відновлені архітектурні елементи! Найбільш понищеним був світлик з 28 фасетованих фігурних скелець, які довелося виготовляти заново. Ще раніше у будинку були відновлені внутрішні історичні двері-віяло. Особливість цих дверей у тому, що вони виготовлені з ялиці – матеріалу, який доволі рідко трапляється серед львівських брам, адже ця деревина є складною в роботі.

До реставрації дверей спричинився мешканець будинку підприємець Юрій Арабський, який також загинув під час ракетної атаки…

Велика родина Гіршів

Авторка популярного блогу “Forgotten Galicia” Арета Ковальська, яка переїхала до Львова з США і почала серйозно досліджувати своє родинне дерево, несподівано виявила, що її далекими родичами була родина Гіршів, для одного з яких і збудували цей будинок. Родом вони були з міста Лінца в Австрії, прародич воював у війську Наполеона. Родина була великою, Людвіг мав братів Петра, Яна, Рафала, Францішека і сестер. Їхній дід Матіас Гірш був головним пекарем австрійського війська. Щодо братів, вони теж були птахами високого польоту: Петро – радник при дворі імператора Франца-Йосифа у Відні, Ян – суддя Львівського апеляційного суду, Рафал брав участь у Січневому повстанні 1863 року, його могила є однією з найпочесніших серед  поховань польських повстанців на Личаківському цвинтарі. 

Родина Людвіга Гірша мешкала на третьому поверсі будинку до Другої світової війни, потім його діти Станіслав і Збіґнєв переїхали в Польщу, забравши деякі цінні речі, які вдалося зберегти. “Совєти” спочатку розграбували помешкання, зокрема вкрали шикарне трюмо з венеціанським дзеркалом, а потім ущільнили, розділивши на окремі квартири.

Літо родина Гіршів проводила у своєму заміському будиночку в мальовничому карпатському селі Пістинь, оздобленому в гуцульському стилі, адже Людвіг зібрав величезну колекцію. Вона була такою грандіозною, що навіть відомий лікар Аполінарій Тарнавський, який заснував у Косові знаменитий санаторій, відправляв пацієнтів у будинок Гірша подивитися на автентичні гуцульські вироби. А ще його відвідували письменник, журналіст, мандрівник Фердинанд Осендовський, художник Казимир Сіхульський та польська співачка Ганка Ордонувна. На жаль, під час Другої світової війни будинок в Пістині був знищений…

Не той Гірш

У деяких джерелах можна знайти інформацію, нібито в цьому будинку жив письменник-фантаст, автор фантастичної повісті “Дивовижна подорож Мацека між Константинополем і Сан-Франциско”, книг про подорожі та гумористичних творів про Жуля Верна. Але чомусь не звертають уваги на те, що він застрелився у Відні 1910 року, не будучи одруженим і не залишивши дітей. До того ж, той Людвіг мав справжнє прізвище Гевеші. Тож він точно не має стосунку до будинку, який почали будувати через рік після його смерті для родини Гіршів.

Зараз будинок сильно понівечений, як і долі людей, що мирно жили в ньому до 4 вересня… Всю Україну сколихнула трагедія Ярослава Базилевича, який водночас втратив дружину і трьох доньок… Загинув Юрій Арабський, що допоміг відновити історичні брами… А сам будинок втратив дах і верхній поверх, з нього пішла частина його душі і він, зранений, сумно стоїть і чекає своєї долі… На жаль, життя людей не повернути, але будинок, як Фенікс, може знов ожити завдяки небайдужим меценатам, і колись у ньому знову забринить життя, попри всі втрати, руйнування та війни.