На честь полковника армії УНР, командира Січових Стрільців та голови Проводу українських націоналістів Євгена Коновальця у Львові у 1992 році була названа вулиця. Сьогодні вулиця Коновальця – це вулиця, де ще можна зайти у дворики і відчути дух Львова австрійського періоду. Тут збереглися будиночки тих часів, затишні дворики, архітектурні елементи – балкони, вікна, входи, двері…Далі на lviv-future.
Вулиця у XIX–ХХ столітті
Львовознавець та екскурсовод Петро Радковець розповів у авторській колонці Tvoemisto.tv, що вулиця з’явилася на місцевості Франківського району «Новий Світ». До початку XIX століття це була заміська територія з приватними садибами, віллами та парками.
Тут добували пісок та гіпс, тому й поруч є вулиця Гіпсова. Вкінці вулиці Коновальця, де зараз кінцева зупинка трамвая № 2, є кілька будівель, які зведені на родовищах гіпсу і піску, як-от готель «Турист».
На вулиці був важливий об’єкт, який обмежував сполучення з іншими вулицями – Городоцький цвинтар. На цьому місці сьогодні Привокзальний ринок. Цвинтар функціонував до 1 вересня 1875 року.
Вулиця почала розвиватися в 1861 році, коли у Львові з’явилася залізниця. Також ожила, коли в 1894 році у Львові з’явився електричний трамвай, і вулицею проклали трамвайну колію.
У першій половині XX століття тут зробили нормальну дорогу та поклали бруківку. Територію забудовували під керівництвом головного архітектора Юліана Захаревича, згідно з генеральним планом міста. Тоді без його згоди у Львові не будували нічого.
Хто тут жив?
На вулиці жили люди не бідні. Від початку 1900-х років у Львові почали будувати «прибуткові будинки» – такі, що потім можна здавати в найм. Власне, на вулиці Коновальця будували вілли та приватні маєтки.
На Коновальця жили люди різні: німці, поляки, іудеї. Під час німецької окупації там мешкало багато німецьких офіцерів. Вілли побудовані якраз так, щоби їх можна було легко охороняти. Після Другої світової війни тут уже селилися радянські офіцери.
Один із найвідоміших будинків знаходиться під № 120, там жила родина Романа Крип’якевича – українського науковця в галузі матеріалознавства, політичного і громадського діяча. Також колись на Коновальця мешкав Іван Раковський – український антрополог і зоолог, педагог, громадський діяч. Голова НТШ.
Багато будинків на цій вулиці мають фасади або кутові частини, що виходять на інші вулиці. Варта уваги чотириповерхова кам’яниця на перетині з вулицею Русових. Вона збудована у 1908 році за проєктом львівського архітектора Юліана Цибульського.
Неординарний вигляд має вілла у формі маленького середньовічного замку, яка височіє поміж вулицями Коновальця та Гіпсовою і має фактичну адресу Коновальця, 100. Ще кілька років тому сюди можна було потрапити на подвір’я, але зараз там зачинено. Її важко побачити за високими парканами чи забудовами, тож краще дивитися з Гіпсової.
Цікаво, що деяким будинкам господарі колись давали назви. Наприклад, є вілла «Люба», що розташована на Коновальця, 92. Її збудували у 1909 році в стилі раціональної сецесії за проєктом польського архітектора Юзефа Пйонтковського. Назви вілл у той час вибивали на стіні.
