Місто з багатою історією будувалося не одне століття. Десятки, сотні імен видатних людей працювали над тим, щоб створити Львів таким, яким знають його сучасники. Над будівництвом нашого міста працював і видатний архітектор Альфред Захаревич, пише сайт lviv-future.
Що збудував у Львові Альфред Захаревич та цікаві факти з історії його життя та творчості – читайте у матеріалі нижче.
Відомий син відомої людини, або ким був Альфред Захаревич
Прізвище родини Захаревичів досить відоме в історії Львова. Частенько Альфреда Захаревича плутають з його батьком Юліаном, адже той також був свого часу талановитим архітектором – будівничим Львова, засновником Львівської архітектурної школи. Юліан Захаревич спроєктував низку знаменитих будівель у місті, серед яких – Галицька ощадна каса, корпуси Львівської політехніки, костел і монастир сестер францисканок та низку інших архітектурних творінь, які у наші дні є окрасою Львова.
Так-от, Альфред Захаревич народився у сім’ї видатного архітектора 1871-го року у Львові. Вже з дитинства майбутнього будівничого нашого міста приваблювала справа батька. Для того, щоб досягнути такого високого рівня та створювати справжні архітектурні шедеври, потрібно було мати добру освіту, тож навчався Альфред Захаревич у найкращих вчителів.
Його викладачами були спершу вчителі Львівської гімназії імені Франца Йосипа Першого, згодом – педагоги Вищої реальної школи. Вищу освіту здобував спершу у Львівській політехніці, потім – поїхав на навчання до Віденської політехніки.
З чого почалася кар’єра архітектора?
Одразу після завершення навчання, у 1897-му році, Альфреда Захаревича запросили стати асистентом кафедри будівництва при Львівській політехніці. Ще за кілька років до цього, з 1892-го року, Альфред Захаревич почав працювати у проєктному бюро ще одного видатного львівського архітектора – Івана Левинського.
Іван Левинський був другом та колегою його батька, Юліана Захаревича, і на той час вже відкрив власне проєктне бюро, а також знамениту кахлеву фабрику у районі Кастелівки. Чимало архітектурних проєктів він реалізував у співавторстві разом з батьком Альфреда Захаревича, і, вочевидь, за його сприянням молодий та амбітний архітектор і почав здобувати свій перший досвід у бюро Івана Левинського.
Отриманий досвід допоміг вже у 1902-му році Альфреду Захаревичу відкрити своє власне архітектурне бюро. Паралельно з цим архітектор відкрив ще одну справу – будівельне підприємство. Другу справу відкривав у спілці з Юзефом Сосновським.
Подальша кар’єра та успіхи Альфреда Захаревича
1903-го року Альфред Захаревич успішно склав другий державний екзамен у політехніці, що дозволило йому отримати концесію на будівництво у Львові. Архітектурне бюро та будівельне підприємство уже процвітало, що дозволило архітектору відкрити ще одне підприємство.
Цього разу це було виробництво величезних масштабів – потужна фабрика залізобетонних виробів, яка стала найбільшою на той час у Галичині. У той же час Альфред Захаревич вирішив зосередитися на промисловому будівництві. Успіхи такої справи були неабиякими – ще до Першої світової війни, менш, ніж за двадцять років, його фірмі вдалося спорудити близько двох сотень мостів у Галичині.
Такий небачений успіх відкрив Альфреду Захаревичу шлях до широких архітектурних кіл. У червні 1908-го року він стає одним із організаторів так званого “Кола польських архітекторів у Львові”, а 1910-го року він взяв участь у виставці польських архітекторів, яка відбувалася у Львові. До слова, після завершення Першої світової війни, 1926-го року, його запросили до керівництва організацією.
Про високий рівень Альфреда Захаревича як особистості та справжнього професіонала своєї справи свідчить і те, що архітектора запрошували до розробки серйозних проєктів. Так, у 30-х роках він був одним із почесних членів журі конкурсу на проєктування будинку Міністерства закордонних справ Польщі. Його талант та здібності визнавали однаково як у рідному Львові, так і за його межами.
Найвидатніші архітектурні роботи Альфреда Захаревича у Львові
Зусиллями Альфреда Захаревича у Львові було спроєктовано та зведено низку видатних архітектурних пам’яток, які у наші дні є окрасою міста. Він працював як над звичайними житловими будинками, так і над віллами та численними установами.
1905-го року за його проєктом на вулиці Барвінських була споруджена вілла для Францішека Йоссе – старшого скарбового радника. Це будівля у сецесійному стилі, другий поверх якої прикрашено сецесійним рослинним орнаментом. Уважний подорожній обов’язково її зауважить, коли завітає на невелику вуличку у Личаківському районі міста.
Йому належить робота над Балабанівською кам’яницею на вулиці Валовій (будинок під номером 7), яку архітектор здійснив спільно з Юзефом Сосновським та який було зведено у 1910-му році.
У 1912-му році на сучасному проспекті Шевченка за проєктом Альфреда Захаревича та Юзефа Сосновського (тоді – вулиця Академічна, 17) постала будівля для Промислово-торгової палати Львова. Це будинок, у якому втілені сецесійні та неокласицистичному стилях.
Окрім того, Альфред Захаревич здійснив низку реставрацій, звів залізобетонні фундаменти для кількох пам’ятників у місті, зводив будівлі для закладів та підприємств (пекарня на Городоцькій, взуттєва фабрика на Жовківській, санаторій у Криниці тощо).
Щоправда, не все задумане талановитому архітекторові вдалося втілити у життя. Так, нереалізованими залишилися проєкт греко-католицького храму у візантійському стилі, проєкт будинку страхового товариства “Дністер”, проєкт будинку Банку крайового господарства у Варшаві тощо.
Завершення епохи “творців” Захаревичів у Львові
Золотим був період, коли Юліан Захаревич, а згодом – і Альфред Захаревич, творили наше місто, і робили його таким, як його знають сучасники, зводили справжні архітектурні творіння та вкладали лепту в його розвиток. 1898-го року, не побачивши успіхи свого сина, помер Юліан Захаревич. Помер видатний архітектор у Львові, його поховали на Личаківському кладовищі.
З 1908-го року по 1914-й Альфред Захаревич був виконавцем обов’язків почесного консула Данії у Львові. Так було до початку Першої світової війни, однак у 1915-му році, коли Львів майже впродовж року було окуповано російськими військами, його, як і багатьох інших поляків, депортували. Тільки у 1918-му році він зміг повернутися на батьківщину, виснажений морально та фізично.
Стосовно особистого життя Альфреда Захаревича відомо, що він одружився на Марті Амме, яка була родом із Гамбурга.
Ще за деякий час, у 1934-му році, видатний львівський архітектор виїхав до Варшави. Там прожив всього три роки та помер у 1937-му році. Поховано Альфреда Захаревича там же, не на рідній землі. Відвідати надгробок архітектора можна, завітавши на місцеве євангелістське кладовище.
Разом з Юліаном та Альфредом Захаревичами у минуле відійшла ціла епоха – це були видатні люди в історії нашого міста, які доклали чимало зусиль для його розбудови та розвитку. Згодом, вже за часів незалежної України, було видано книгу про їхні здобутки під назвою “Захаревичі: творці столичного Львова” Юрія Бірюльова.
