Субота, 13 Квітня, 2024

Одні з кращих радянських телевізорів – “Вогник” та “Електрон”

В радянську добу у Львові, серед різних заводів та фабрик функціонувало й славнозвісне підприємство “Електрон”, на якому випускали велику кількість телевізорів. Серед асортименту продукції були одні з найкращих – “Вогник” та “Електрон”, пише lviv-future.com.ua.

Радянські телевізори

В офіційній історіографії вказано, що регулярне телемовлення у Радянському Союзі розпочалось з 1939 р., а перший пристрій, який приймав зображення, було зроблено ще раніше – у 1932 р. Однак це був радше не телевізор а приставкою, яку потрібно було підключати до радіоприймача.

Далі розвиток телевізорів був перерваний війною. Справжнім першим серійним радянським чорно-білим телевізором став пристрій “КВН-49”, який почали випускати наприкінці 1940-х рр. Телевізор мав мініатюрний екран розміром 10 на 14 см і аби зображення було кращим, потрібно було використовувати приставну лінзу.

Перший кольоровий радянський телевізор був виготовлений на Московському радіозаводі у 1967 р. і отримав назву “Рубін”. Хоча система кольорового телебачення була створена ще у 1920-х рр. У березні 1965 р. між СРСР і Францією було укладено угоду про співпрацю в галузі кольорового телебачення і було здійснено перехід на радянсько-французьку систему SÉCAM.

З 1977 р. у СРСР почали створювати телевізори без ламп. Дуже великим попитом серед громадян користувався телевізор “Горизонт Ц-355”, що випускався на Мінському радіозаводі з 1986 р. Пристрій мав хороший дизайн, був надійним і не поступався західним чи азіатським моделям.   

Далеко не усі знають, що радянські телевізори йшли на імпорт. І покупцями були не лише країни соціалістичного табору чи третього світу, а й держави Заходу. Наприкінці 1980-х рр. в родинах Союзу було понад 50 млн. телевізорів, а країна щороку випускала понад 4 млн. таких пристроїв.

     Нове підприємство у Львові

Після того як у 1944 р. німецькі війська покинули Львів і в Галичині утвердилась повторно радянська влада, радянське керівництво розпочало процес індустріалізації регіону – створення нових підприємств. У 1956 р. заснували завод телевізійної техніки, першим директором якого став Степан Петровський. Чоловік був ідейним комуністом “сталінської закваски”. Незважаючи на те, що керманич не мав вищої освіти, він був хорошим організатором, підібрав хороший колектив. Саме Петровський обрав базою нового підприємства завод вимірювальних приладів. На нове підприємству прибули робітники ленінградського, московського та олександрівського телевізійних заводів.

У 1958 р. на підприємстві випустили перший телевізор “Львів”. Така затримка відбулась через те, що робітники виготовляли продукцію для оборонної галузі, у тому числі різноманітні пристрої для бомбардувальників.

Лампи для телевізорів

“Вогник”

В офіційній історії підприємства “Електрон” зазначено, що відомий львівський телевізор “Вогник” почали випускати з 1963 р. Хоча є інформація що пробна партія з’явилась у 1961 р. Це був уніфікований чорно-білий телевізор. У пристрої УНТ-47 був вмонтований кінескоп 47ЛК2Б з діагоналлю екрана у 47 см та кутом відхилення променя у 110 градусів. З 1964 р. почали монтувати кінескопи 47ЛК-2Б та 47ЛК2Б-С.

Телевізор мав 16 радіоламп та 20 діодів. Пізніше це співвідношення зросло до 17 та 22 відповідно. Телевізор міг приймати програми із студій чи ретрансляторів на відстані понад 100 км за наявності зовнішньої антени. Телевізор мав порівняно невелику вагу – понад 25 кг.

Розмір зображення становив 305X384 мм. Конструкція телевізора – блокова. Основна частина принципової схеми виконана друкарським монтажем.

Перемикач каналів телевізора “Вогник”

З середини 1965 р. на підприємстві почали виготовляти телевізор “Вогник-2”  з кінескопом  47ЛК2Б (47ЛК2БС) з розміром зображення – 385х305 мм. Телевізор містив 14 радіоламп та 23 напівпровідникові прилади. Транзистори застосовані у тракті посилень проміжних частот та низькочастотного каналу звуку.  Ціна “Вогника” становила 328 рублів

“Електрон”

Уніфікований телевізор “Електрон” випускався Львівським телевізійним заводом із 1965 року. Від “Вогника” дана модель відрізнялась зовнішнім оформленням передньої панелі. У пристрої встановлювали  кінескоп типу 59ЛК-1Б, пізніше 59ЛК-2Б із розміром зображення 490х395 мм. ТБ виробляли в настільному та підлоговому варіантах. Зібраний телевізор на 18, трохи пізніше на 17 і навіть на 16 радіолампах та 22 (20) германієвих діодах. Важив такий телевізор 36 кг, а його роздрібна ціна становила 470 рублів.

З 1967 р. почали випускати телевізор “Електрон-12”. У моделі (ЛППТ-47) застосований кінескоп 47ЛК2Б, блок ПТК-3 з АПЧГ, 15 радіоламп 3 транзистори та один тиратрон. Анодні запобіжники телевізора можна було змінити, не знімаючи задню стінку.   

У 1969 р. з’явилась ще одна модель “Електрону” – “Електрон-207/Д”. Пристрій був оформлений у дерев’яному футлярі, з глянцевим покриттям та врахуванням вимог естетики. Випускався у підлоговому та настільному варіанті. Лицьова панель виконана асиметрично. Права частина зроблена у вигляді ґрат, за нею знаходились гучномовці. Всі вузли зібрані на вертикальному шасі, що обертається. Телевізор можна було легко регулювати. У ньому було 14 радіоламп, 5 газорозрядних електроприладів, 9 транзисторів та 24 п/п діода.  

З 1973 р. завод випускав й телевізор “Електрон-206” з розміром зображення 481х375 мм. Пристрій вагою понад 37 кг коштував 380 рублів.

З 1970-х рр.  почали випускати й кольорові телевізори “Електрон”, що було справжнім проривом у радянській електроніці. Дуже великою популярністю у Союзі користувався “Електрон Ц-382” – висока якість зображення, надійність, дизайн. Вони чудово вписувались в інтер’єр. Відсутність ламп дозволяла економити електроенергію, не чекати поки на екрані з’явиться повноцінне зображення. Хоча були й свої мінуси – кінескоп швидше виходив з ладу, вага пристрою становила понад 60 кг. Кольорові телевізори “Електрон” експортували до багатьох країн, зокрема й до Італії та ФРН.

Телевізор “Електрон”

      Тріумф перед крахом

Петровський вивів “Електрон” у флагмани радянської телевізійної промисловості. Розроблені вченими “Електрона” уніфіковані деталі стали застосовуватися всіма заводами СРСР. Його чорно-білі телевізори першими в країні отримали “Знак якості”. “Електрон” перший випустив кольоровий телевізор з цифровою обробкою сигналу, перший випустив телевізор на моношасі, перший випустив телевізор в пластмасовому корпусі

1990 р. став піком популярності та потуги “Електрону”. Цього року завод випустив понад 1,2 млн. телевізорів, з яких понад 300 тис. експортували до інших країн. Вартість виробленої продукції становила понад 2,3 млрд. доларів США, що складало 25% ВВП Львівської області. Однак це був тріумф перед крахом. СРСР розпався, більшість радянських підприємств у Львові зникли.

Телевізор в інтер’єрі радянської квартири

“Електрон” випускає телевізори власної марки, однак це крихти у порівнянні з тими потужностями, які були у радянський період. Для багатьох львів’ян телевізори “Вогник” та “Електрон” стали можливістю переглянути передачі та фільми, новорічні “Вогники”, скрасили сірі робочі будні. Сучасна молодь кепкує з цих телевізорів, стверджуючи про те, над їхніми корпусами можна було спокійно погріти руки, а дерев’яний корпус можна було полагодити за допомогою молотка та цвяхів.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.