Понеділок, 27 Травня, 2024

Розробник телевізійних кінескопів – Герой праці Сергій Марченко

У 1970-х рр. на львівському підприємстві “Кінескоп” випускали різноманітні марки телевізорів, які були популярними не лише по всьому Радянському Союзі, а йшли на експорт у інші країни. Одним з розробників кінескопів був відомий інженер Іван Марченко, пише lviv-future.com.ua.

     Від лейтенанта до майора

Іван Семенович народився 16 жовтня 1918 р. у с.Бурти Черкаської області у родині слюсаря-машиніста поміщицької економії. Оскільки хлопець рано втратив батька, йому довелось самостійно долати всі перешкоди, навчатись та працювати. Після завершення школи, Марченко вступив на фізичний факультет Київського державного університету й у 1941 р. отримав диплом.

Далі розпочалась німецько-радянська війна. Іван Семенович кілька місяців встиг пропрацювати лаборантом Інституту фізики Академії наук Української РСР, а у серпні 1941 р. записався добровольцем до Червоної Армії та потрапив у артилерію.

Спочатку Марченко служив командиром батареї, отримав звання старшого лейтенанта. Воював на Південно-Західному фронті, під Севастополем, на Північному Кавказі, Курській дузі. Служив помічником начальника з розвідки і виконувачем обов’язків начальника штабу артилерії 35-го гвардійського стрілецького корпусу 27-ї армії, що входив до складу 2-го, а згодом й 3-го Українських фронтів.

10 грудня 1943 р. Марченко був нагороджений Орденом Червоної Зірки. У документах вказано, що офіцер завжди перебував на передових позиціях, проводив розвідку розташувань ворожих військ, що допомагала артилерійським батареям вести прицільний вогонь. Так 4 серпня 1943 р., під час боїв на Бєлгородському напрямку, Іван Семенович виявив позиції німецьких 6-ствольних мінометів, які вели вогонь по радянським військам, які намагались форсувати річку Сіверський Донець. Радянська артилерія відкрила вогонь у відповідь і німецькі міномети затихли. Це дозволило військам форсувати річку.

19 серпня неподалік Харкова, Марченко  корегував вогонь радянської артилерії по скупченню піхоти та танків Вермахту. Офіцер у 1944 р. був нагороджений двома Орденами Вітчизняної війни І-ї та ІІ-ї ст. 16 березня 1945 р. Марченко був нагороджений Орденом Червоного Прапора. Цю високу нагороду Іван Семенович отримав за бої на території Румунії та Угорщини, в яких брав участь у листопаді 1944 р., перебуваючи вже у званні майора. Офіцер продовжував скеровувати вогонь артилерії по позиціях ворога, завдяки його рішучим діям, частини корпусу відбивали ворожі контратаки. Хоробрий офіцер завжди перебував на межі життя і смерті, отримав в роки війни три поранення. Завершив війну Марченко на території Чехословаччини.

Радянські війська у Румунії, 1944 р.

Початок роботи у Львові

Після демобілізації з війська, Іван Степанович перебрався до Львова й з лютого 1946 р. розпочав працювати майстром на Львівському електроламповому заводі. Далі чоловік працював начальником лабораторії та начальником відділом технічного контролю вказаного підприємства.

У 1947 р. Марченко стає головним інженером Львівського електролампового заводу (згодом підприємство було трансформовано у “Кінескоп”). Чоловік продовжував навчання, отримав звання кандидата технічних наук. Іван Степанович брав участь у створенні різноманітних кінескопів.

    Зірка Героя праці

Попри критику радянської економіки та командно-адміністративної системи, багато підприємств виготовляли якісну продукцію, що могла конкурувати із закордонними зразками. У 1958 р. на міжнародній виставці у Брюсселі отримав “Гран-прі” кінескоп з кутом відхиленням променя на 110 градусів, що був створений на львівському підприємстві.

У 1963 р. завод освоїв випуск великогабаритних кінескопів для телевізорів й наступного року повністю перейшов на випуск різноманітних кінескопів. Активну участь у створенні продукції брав Іван Степанович. 29 липня 1966 р. за видатні досягнення у виконанні п’ятирічного плану 1959-1965 рр., за створення нової техніки Марченко був нагороджений Зіркою Героя соціалістичної праці. Варто зазначити й те, що у 1966 р. львівський завод отримав назву “Львівський завод кінескопів”.

Державна премія

У 1967 р. Львівський завод кінескопів першим серед радянських підприємств освоїв випуск великогабаритних кольорових кінескопів та у наступному році розпочав їх серійне виробництво. На заводі було частково автоматизовано виробничі процеси, що дозволило виготовляти велику кількість продукції. Варто згадати також про те, що у 1967 р. на підприємстві випустили десятимільйонний чорно-білий кінескоп.

Львівський завод кінескопів

Марченко уважно слідкував за всіма виробничими процесами, вчасно усував недоліки, аби підприємство не виготовляло браковану продукцію. Завод зміг вкластись у п’ятирічні плани, сформовані у Москві. Також слід зазначити, що на підприємстві була встановлена апаратура японської фірми “Тошиба”. За виконання 9-ї п’ятирічки (1971-1975), Марченко був нагороджений Орденом Трудового Прапора.

Одна з марок телевізорів, які випускали у Львові

Іван Степанович розробив наукові принципи та впровадження комплексної системи управління якістю продукції. Ці методи були впроваджені не лише на підприємстві де працював фізик, а й у інших установах, і не лише Львова. Так ці методи використовувались й на Тираспольській швейній фабриці. За свої розробки Марченко у 1977 р. був удостоєний премії СРСР у галузі техніки.

   Нові досягнення та вихід на пенсію

У 1977 р. інженери “Кінескопу”, серед яких був й Іван Степанович, змогли налагодити випуск малогабаритних кольорових кінескопів, внаслідок чого з’явились портативні переносні телевізори “Електроніка”. Марченко весь час наголошував на тому, що розвиток електроніки та інших галузей виробництва гальмує те, що країна зосереджує надзвичайно великі ресурси у військовій сфері, жертвуючи іншими напрямками. Адже у Радянському Союзі випускались десятки тисяч танків, артилерійських систем, літаків та інших видів озброєння. Тотальна мілітаризація стала однією з причин розпаду країни.

Незважаючи на велику кількість перешкод, Марченко та його колеги спромоглись налагодити випуск різних марок радянських телевізорів, які розповсюджувались по усій території Союзу, йшли на експорт. З 1979 р. Іван Степанович перебував на пенсії і був персональним пенсіонером союзного значення – отримував підвищену пенсію (понад 250 рублів). Такі виплати відомий інженер отримував через численні нагороди, включаючи й Зірку Герою праці.

Навіть перебуваючи на пенсії, Марченко продовжував працювати на підприємстві. Він вивчав досвід виробництва та технології ФРН, Японії, США та інших країн. Фізик стверджував, що однією з вагомих вад радянської промисловості була наявність значного відсотка бракованої продукції.

Іван Марченко

У 1985 р. Марченко припинив працювати. У вільний час багато читав, працював на дачі, давав настанови молодим спеціалістам. Відомого інженера не стало 1 жовтня 2004 р. Чоловіка поховали на Янівському цвинтарі Львова.

Сьогодні підприємства, на якому багато років пропрацював відомий інженер, немає. Однак незважаючи на те Марченко назавжди залишився одним з найвідоміших діячів техніки радянського періоду, який заслужив всі свої нагороди хоробрістю та виснажливою працею.

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.