У 2021 році ELEKS увійшла до списку топ-100 аутсорсингових компаній світу, відповідно до рейтингу IAOP. У 2022-му, за версією Forbes, вона посіла 7-ме місце в рейтингу топ-50 українських роботодавців і 3-тє серед ІТ-роботодавців. Однак на початку заснування в «лихих 90-тих» ELEKS була лише невеликим комунальним підприємством. Про історію створення і розвитку компанії читайте далі на lviv-future.
Заснувала сім’я Скрипників
Олексій Скрипник народився в селі Наварія, що на Львівщині, у сім’ї науковців-енергетиків. У 1991 році разом із батьками він заснував ELEKS.
Програмуванням Олексій зацікавився в підлітковому віці. Під час лекції в ІТ Step Academy 2019 року він розповів, що якось у 9-му класі лежав із батьком на березі озера в рідному селі. Тоді тато сказав, що хоче навчити його програмувати. Вже через годину хлопець вмів кодувати мовою Fortran. З цього й усе почалося.
Після школи Олексій вступив до Львівської політехніки, на кафедру електричних систем та мереж. У студентські роки продовжував кодувати, хоча в той час це було складно: дозволялося користуватися університетським комп’ютером лише по кілька годин уночі, охочі вишиковувалися в чергу. Приблизно на 3-му курсі студент написав першу програму, за яку отримав гроші. Замовником став Київський інститут автоматики.
Починали як кооператив
Після закінчення університету Олексій влаштувався на роботу в диспетчерську службу у Львівенерго, де займався обслуговуванням великих комп’ютерів IBM. Він був неприємно здивований, як компанія здійснює розрахунки, тому запропонував татові написати кращу систему. Батько погодився.
У 1990-х кооперативи були доволі поширеним явищем, тож мама Олексія Євгенія запропонувала чоловікові Олексієві (татові Олексія-молодшого) почати власну справу. Так з’явився кооператив «Сонечко» – попередник майбутнього ІТ-гіганта. На початку діяльності Скрипники виконували замовлення енергопідприємств. У 1991 році бізнес вирішили перейменувати на Alex на честь ім’я Олексій. Ця назва виявилася зайнятою, тому назвали ELEKS.
Олексій-старший зайнявся бухгалтерією і ремонтом офісу, паралельно пишучи коди. Євгенія відповідала за організаційні моменти. Коли створювали ELEKS, економічна ситуація була дуже складною, тому Олексій-молодший працював аж на чотирьох роботах. На тиждень мав приблизно 4 вільні години, але згодом перейшов у ELEKS на постійну роботу.
Як формувалося командне ядро
Розвитком компанії займався саме Олексій-молодший. Якось він познайомився з двома учнями Львівського фізико-математичного ліцею, вони заговорили про системи управління процесами і в процесі розмови вирішили, що разом створюватимуть загальні, а не вузькоспеціалізовані програми. Тому, перша команда сформувалася з ліцеїстів, один з яких був учасником всесвітніх олімпіад з інформатики.
Якщо в січні 2000 року в компанії налічувалося 13 співробітників, то вже в серпні того ж року – 34. Приблизно тоді у світі ІТ з’явилися градації працівників на Junior, Middle та Senior.
Як розповів на лекції Олексій Скрипник, він наймав у компанію людей, розумніших за нього самого. Одним із працівників був Юрко Солодкий, який потім влаштувався на роботу в Google. Тоді в Юрка не було навіть комп’ютера, однак він знав усе про Windows 95. Ще одним генієм був розробник Андрій Герасіка. За 15 хвилин він знаходив помилку в коді, коли інші програмісти могли шукати її цілий тиждень.
Перші великі замовлення
Наприкінці 1990-х клієнтів шукали в Інтернеті. Після перших вдалих проєктів почали отримувати замовлення від британців та американців. На початку 2000-х команда поїхала до США, приїжджали замовники і до Львова. У 2003 році в компанії з’явився 6-поверховий офіс.
Перший масштабний проєкт молодої компанії – система управління енергорежимами, яку створювали аж 7 років. Амбітний директор компанії розраховував, що купить за отримані за проєкт кошти квартиру, однак через інфляцію зміг придбати хіба що двері.
Водночас замовлень не бракувало. Одним із клієнтів став лікар Володимир Козявкін, який лікував пацієнтів із ДЦП. Володимир попросив за 2 місяці розробити систему, що здатна моделювати рухи людини. Такий стислий термін пояснювався бажанням представити прогресивний проєкт на медичній виставці. За роботу лікар заплатив 2 тисячі доларів, що на той час було дуже великою сумою. Після успішної співпраці Козявкін попросив розробити ще велику медичну інформаційну систему.
Масштабні замовлення надходили одне за одним, тому компанія вирішила розробити універсальне ядро мовою програмування 4-го рівня. Створена платформа була практично як .NET. ELEKS розробила її за 7 років до того, як продукт придумала Microsoft, однак тоді молода компанія не мала достатньо коштів, аби вивести платформу на ринок.
Криза 1998-го
У 1998 році компанія перемогла на одному з конкурсів і отримала грошову винагороду. Тоді в Україні налічувалося 15 компаній-розробників програмного забезпечення. Здавалося б, конкурентів небагато, тому успіх не за горами, однак на заваді стала криза 1998-го. Того року зарплату працівникам затримували навіть до року, сама компанія виходила «в нуль».
Аби якось заохотити працівників, Олексій пообіцяв, що ті, хто залишиться під час кризи, потім стануть співвласниками ELEKS. У 1999 році з’явився перший іноземний замовник (американський постачальник технологій фінансових послуг Eagle Investment Systems), який працював на велику софтову компанію. Замовник попросив написати йому код, відтоді ELEKS почала з ним багаторічну співпрацю і вперше вийшла на ринок аутсорсингу.
Саме аутсорсинг допоміг пережити кризу. Якщо раніше компанія могла створювати надскладні об’єкти реляційних баз даних, то після 1999 року взялася і за прості коди. Водночас індуси тоді ще не вміли цього робити, тому ELEKS отримувала великі гроші за код, який програміст міг написати всього лише за дві доби.
Одним із найкращих розробників того часу очільник компанії назвав Олега Деревенка, який встановив рекорд: за півтора місяці повністю переписав систему, яку 20 індусів створювало 6 років.
Аби втримати в команді геніїв, директор компанії надав 9-м із 10-ти перших працівників обіцяну співвласність. Крім того, стимулом для роботи стали надскладні проєкти, які раніше ніхто не робив. Це мотивувало співробітників будь-якою ціною досягти бажаного результату, так підтримувався інтерес до роботи в команді, де доводилося постійно вирішувати складні завдання і розвиватися.
Приклад такого складного проєкту – система управління театром. У 2002 році два інженери ELEKS поїхали до Лас-Вегаса, щоби створити програму, яка мала керувати 7-ма моторами та 4-ма осями, навколо яких кріпилося технічне пристосування для однієї з вистав. Понад пів року американці не могли розробити систему, а львів’янам це вдалося за тиждень.
Поради, як створити бізнес
На думку Олексія Скрипника, під час вибору бізнес-партнерів варто орієнтуватися на рівень відповідальності людини, а не спорідненість. Коли Олексій брав на роботу власного сина Антона, то змусив його складати іспит, як і інших працівників. Бувало, що доводилося звільняти з компанії родичів.
Скрипник порадив простий критерій: сприймати компанію як дитину, яка повинна вижити за будь-яких умов. Якщо засновників троє, то після «відрізання» третьої частини компанія має залишитися цілою чи хоча би знати методи, як відновити цю цілісність.
Ще одне його правило – «ніколи не плювати в колодязь навіть з поганою водою: прийдеться напитися». Це означає, що зі всіма партнерами варто зберігати хороші стосунки, оскільки зв’язки можуть ще пригодитися.
У 2022 році ELEKS налічувала вже понад 2000 працівників, а загалом до того року виконала понад 750 проєктів, серед яких були і продукти для голлівудського кінематографу. До слова, Олексій Скрипник – не лише програміст і підприємець, а й активний громадський діяч, народний депутат України 8-го скликання. Помер у лютому 2022 року, у віці 57 років.
