Субота, 13 Квітня, 2024

Історія львівської фотографії

Фотографія – не просто предмет для домашнього використання, а й документ, що дає змогу охарактеризувати цілу епоху. Збережені зображення є безцінним джерелом інформації для майбутніх поколінь.

Масова фотографія у Львові з’явилася в 1861 році. До цього часу візуальне зображення міста створювали за допомогою літографії (давала змогу створювати велику кількість зображень методом перенесення на папір під тиском малюнка з плоскої кам’яної чи металевої форми). Літографії не менш точно за фотографії відтворюють вигляд Львова у першій половині XIX століття. Найвідоміший львівський літограф – Карл Ауер.

Згодом почала розвиватися дагеротипія, а тоді вже зароджувалася художня фотографія як нова форма візуального мистецтва. Докладніше про розвиток фотографії у Львові далі на lviv-future.

Дагеротип – попередник повноцінної фотографії

Першу фотографію у світі зробив французький винахідник Жозеф Нісефор Ньєпс. Він використовував сіль срібла, що чорніє при денному світлі. Після вивільнення солі з камери отриманий знімок відразу чорнів, тому потім Ньєпс використовував мідну чи вапнякову пластинку, попередньо покривши її асфальтом.

Перше зображення він отримав у 1822 році, однак воно не збереглося, тому роком винайдення ним фотографії вважають 1826-й – тоді Ньєпс зафіксував краєвид із вікна камерою-обскурою на циновій пластинці, покритій асфальтом. Свою техніку отримання фото Жозеф назвав геліографією.

Винахід Жозефа вдосконалив інший француз – Луї Дагер. Він започаткував більш практичний спосіб отримання фотографії – дагеротипію. Луї використав хімічні речовини, невідомі Ньєпсу. Спершу він полірував посріблену мідну пластинку, перед знімальним процесом обробляв її парою йоду, тоді утворювався тоненький шар світлочутливого йодистого срібла. Під дією світла виникало зображення, яке можна було проявити випарами ртуті. Фіксував зображення Дагер розчином тіосульфату натрію. Офіційною датою винаходу дагеротипії та фотографії загалом вважається 7 січня 1839 року.

Луї Дагер

Оригінальна камера Дагера, зроблена Альфонсом Жиру

У 1839 році дагеротипія добралася і до Львова. Перший дагеротип, на якому були міські краєвиди, тут виконав львівський професор Йоган Глойснер. Свої роботи Глойснер виставляв у книгарні на площі Ринок, 2. У 1843 році колишній офіцер Іполит Август Холоневський відкрив перше у Львові ательє дагеротипів. Технологію цього процесу він добре опанував у Швейцарії, де був ад’ютантом генерала Замойського. Ательє розміщувалося на вулиці Гнатюка, 6.

Книгарня К. Вільда, де були виставлені перші дагеротипи Львова, фото 1861 р.

З того часу у Львові з’являлися все нові й нові ательє дагеротипів. Наприклад, його відкрив у 1844-му власник аптеки «Під левом», автор малюнків Юзеф Добровольський. Ще один майстер малюнку та хімік Йозеф Польман відкрив ательє в 1843 році на вулиці Дорошенка. Він не лише створював портрети всім охочим, а й навчав дагеротипії. Польман також був першим у місті, хто робив зображення кольоровими і використовував ретуш.

Були й пересувні дагеротипні ательє. Вони приїжджали до Львова під час святкових подій та ярмарків. Розміщувалися зазвичай у готелях. Наприклад, таким «мандрівним» дагеротипістом був Ігнац Шталь, який мандрував між Львовом і Краковом.

У 1850-х дагеротипи витіснили портретну мініатюру, силуети, створити велику конкуренцію графіці. Водночас дагеротипія була дорогим задоволенням, що зменшувало коло клієнтів, а самих дагеротипістів змушувала шукати додаткову роботу.

Внесок львів’ян у фотопроцес

Недоліками дагеротипії були: слабка чутливість дагероскопічних пластин, дороговартісність, складність техніки та одноразовість таких зображень. Останній недолік намагався виправити львівський професор анатомії Йозеф Беррес, чех за походженням. У квітні 1840 року він написав у газеті Wiener Zeitung, що провів експеримент: після отримання фотографії протравив лицеву частину, щоби отримати заглиблений рельєф, у який потім втирав фарбу. За допомогою відтиску на офортному верстаті ці світлини переносилися на папір. Відтоді вони вже не були одноразовими й невідтворюваними.  

Йозеф Беррес

Друк потребував високої майстерності, тож Беррес співпрацював із чеським графіком Йозефом Аксманом. Відбитки того часу, створені Берресом і Аксманом, зберегли в Моравській галереї в чеському місті Брно. Тож піонером неодноразової львівської фотографії вважають саме Берреса.

У 1851 році зображення отримали завдяки мокрому колодієвому процесу. Цей фотографічний процес використовував колодій, нанесений на скляну підкладку як сполучне середовище для світлочутливих кристалів сполук срібла. Колодій – легкозаймистий розчин піроксиліну («нітроцелюлози») в етері і спирті.

Ця фототехнологія відзначалася бездоганною чіткістю та виразністю відтінків. Час експонування сягав лише до 3 секунд. Технологія, яка до того ж була дешевою, вивела фотографію на новий рівень і повністю витіснила дагеротипію.

Однак небагато хто знає, що процес розробляли не лише англійські, французькі та швейцарські вчені, а і львівські. Зокрема, долучився хімік Авґуст Фройнд. Сам він австрієць, однак навчався і працював у Львові. Зокрема, був у Львівській політехніці професором і завідувачем кафедри загальної й аналітичної хімії. Фройнд досліджував різновиди колоїдні фотоемульсії та використовував свої знання під час створення фотографії.

Площа Галицька, фото кінця XIX ст.

Масова кольорова фотографія

Першу перманентну кольорову фотографію у світі створив англієць Джеймс Максвелл у 1861 році. Це вдалося завдяки створенню трьох однакових знімків одного предмету з червоним, зеленим і синім фільтрами. Потім ці зображення Максвелл вивів на екран проєкторами через ті ж фільтри.

Винахід Максвелла вдосконалювали в різні роки французи Луї Хайрон, Луї Дюко дю Орон, брати Люм’єр і росіянин Сергій Прокудін-Горський. Однак широкого вжитку кольорова фотографія набула в 1930-х, коли американська компанія Eastman Kodak випустила першу оборотну кольорову плівку (тобто виходило позитивне зображення, як на дагеротипі).

Одним із найвидатніших львівських фотографів кінця ХІХ – початку ХХ століття був Давид Мазур. Разом із Каролем Рошкевичем він відкрив у 1882 році фотографічний павільйон на площі Міцкевича, 3. Давид виконував знімки при світлі магнезієвої лампи, яку сам винайшов. Фотографував Мазур шляхетні та міщанські сім’ї, тож отримував хороші прибутки.

Згодом його ательє перенесли на площу Галицьку, 12а. У 1913 році Давида обрали головою «Ґреміуму фотографів» – то була перша у Львові організація професійних фотографів.

Львів’яни на вул. Тершаківців, фото поч. XX ст.

Спілки фотографів та перший фотожурнал

Про популярність фотографії у Львові говорить велика кількість тут заснованих фотографічних організацій. Перша українська фотографічна організація «Клуб аматорів мистецтва фотографії» виникла у Львові 27 березня 1891 року. Зініціював її створення львівський скульптор-портретист Тадеуш Баранч. У 1903 році її реорганізували у «Львівське товариство фотографічне».

У травні 1903 року організація провела першу у Львові публічну творчу фотовиставку, яку відвідало понад 9 тисяч людей. Відтоді виставки художньої фотографії проводили щороку, за винятком воєнних періодів.

Цікаво, що до Першої світової війни в палаці Жевуських-Лянцкоронських, що біля смт Розділ Львівської області, розміщувалася одна з найбільших у світі фотографічних збірок, зокрема там було 120 тисяч фотографій і дагеротипів.

У 1895 році у Львові почали видавати перший у місті фотожурнал, а вже до Другої світової війни тут виходило 8 таких журналів під різними назвами. Один із них – «Світло і тінь», який видавало Українське фотографічне товариство (УФОТО, UFT, УФТ).

Українське фотографічне товариство, фото 1935 р. 

Це товариство почало функціонувати у Львові в березні 1930 року, до нього належали молоді західноукраїнські фотоаматори, переважно студенти. Офіційно Товариство було створене 9 листопада 1930-го. Свою діяльність спільнота розпочала з організації виставки аматорської фотографіки та збору української фотографічної термінології. Товариство мало на меті поширювати фотографічне мистецтво серед українського населення. Діяло до початку Другої світової війни, а в листопаді 2021 року відновило свою діяльність.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.