До війни, на військових складах України траплялось чимало пожеж, які призводили до людських жертв, знищення майна та втрати великої кількості боєприпасів. Гасіння пожеж на військових складах надзвичайно складна річ, адже пожежникам доводиться захищатись від вибухових хвиль, уламків, високої температури. Звичайна пожежна техніка у таких випадках безсила. Саме це спонукало львівських конструкторів розробити спеціальний пожежний танк, пише lviv-future.com.ua.
Поява пожежних танків в СРСР
Вважається, що пожежні танки в СРСР беруть свій початок з 1970-х рр. Пожежі траплялись на різних військових складах Радянського Союзу. А таких об’єктів було дуже багато. У 1970-х рр. винахідники із далекої Камчатки розробили пожежну машину на шасі радянського важкого танку ІС, який був створений ще у роки Другої світової війни. Ідея сподобалась міністру оборони СРСР Андрію Гречку, й той доручив розробити спеціальну машину київським конструкторам. До роботи долучились львівські фахівці й у 1978 р. на базі танка Т-54 з’явилась спеціальна пожежна машина ГПМ-54. Наступного року розпочалось її серійне виробництво.
Машина була надійною, мала велику базу для модернізації. ГПМ-54 несли службу по всій території СРСР, перебуваючи на складах, арсеналах і навіть на космодромах. Модернізований танк мав висоту понад 3,7 м, був обладнаний пожежним насосом ПН-60Б та двома баками місткістю 9000 л (для води) та 1100 л (піноутворювач). Танк мав ківш для розчищення завалів, міг “стріляти” водою на дистанцію 60 м та піною на 30 м. Пожежні машини не стали панацеєю проти НП на складах. У 1982 р. на арсеналі у Йошкар-Олі під час ліквідації пожежі згоріли два пожежні танки з екіпажами.
Пожежні танки України
ГПМ-54 лишався основним пожежним танком й в Україні. Щоправда машина має низку недоліків – слабке бронювання (не захищає машину від великих уламків, завалів), низьку швидкість при роботі насоса, малий радіус гасіння (до 20 м), відсутність належних систем для очищення повітря. Так, під час гасіння пожежі під Лозовою (2008 р.), одна з машин вийшла з ладу, а чотири не могли працювати через високу температуру.
В Україні можна зустріти й іншу броньовану пожежну машину – “Імпульс-2М”. Машина розроблена на базі танка Т-62, оснащена 50-ствольною системою залпового вогню, яка робить постріли спеціальними порошковими капсулами, які при контакті з вогнем гасять полум’я. На відміну від ГПМ-54, машина має міцне бронювання. Українські конструктори модернізували стару радянську установку, дозволили працювати насосу під час руху, однак військові потребували нових конструкцій. У 2020 р. на Львівському бронетанковому заводі було модернізовано 15 установок ГПМ-54.
Витвір львівських конструкторів
Від початку своєї роботи, Львівський бронетанковий завод спеціалізувався на ремонті та модернізації різноманітних броньованих машин Червоної Армії (танки, БМП, БТР та інші). Підприємство не мало тих потужностей, які існували у Харкові, тому не могло забезпечити повний цикл виробництва.
Львівські фахівці проводили роботи з модернізації наявного ГПМ-54, проводили роботи із розробки пожежної машини на базі танка Т-55. Та згодом вибір українських конструкторів зупинився на танку Т-72. Однак й тут виникло кілька проблем. Незважаючи на те, що на українських складах залишилось чимало Т-72, запчастини довелось би брати у Росії, що було неможливо. Тож інженери поставили собі завдання створити машину таким чином, аби позбутись залежності від Росії.
Інженери встановили на машину частину деталей іноземного виробництва – насос PN Ziegler-6000–2H, радіостанцію MOTOROLA GM-360, інше. Макет нової машини був представлений на виставках ще у 2014 р. Далі конструктори вдосконалювали витвір, усували недоліки. Навесні 2017 р. танк пройшов заводські випробування й наступного року Міністерство оборони України дозволило експлуатацію виробу у ЗСУ.
Особливості конструкції
У новій машині замість танкової вежі було встановлено пожежну надбудову. ГПМ-72 має бак для води ємністю 10 тис. л., ємність для піноутворювача (1000 л.), одноступеневу насосну станцію (з автономним приводом на дизельному паливі). Екіпаж танка становить три особи – водій, оператор та командир. При потребі, вікна кабіни можна закрити броньованими щитками та спостерігати за місцевістю за допомогою перископу. На відміну від ГПМ-54, екіпаж нової машини захищений бронею навіть від високих температур та великих уламків.
Резервуар води нової машини має місткість 20 куб. м замість 9 куб. м у ГПМ-54. У танка є також бульдозерне обладнання, водомет з механізмом дистанційного управління, генератор піни, гідроелеватор і висувна драбина.
Однією з головних особливостей конструкції машини є наявність шестиметрової висувної щогли, на якій встановлено ствол. Танк може робити постріли рідиною на відстань до 70 м. На щоглі встановлена також відеокамера. Танк може розвивати швидкість до 40 км на годину. Маса танка не перевищує 41 тонну, а силовий агрегат має потужність у 780 кінських сил.
Львівським конструкторам вдалось освоїти й ремонт Т-72, позбувшись залежності від Росії. У салоні є спеціальні апарати для вентиляції повітря. Машина може обливати водою власний корпус, якщо вогонь охопить танк. У машині вмонтовано спеціальний відсік, який може вмістити до шести осіб. Таку конструкцію інженери придумали аби евакуювати потенційних постраждалих із зони лиха.
Застосування та перспективи
Після заводських випробувань та численних перевірок настала черга й для практичного застосування. 26 вересня 2017 р. спалахнула масштабна пожежа на військових складах поблизу м.Калинівка (Вінниччина). Пожежа призвела до детонації боєприпасів. Довелось евакуювати кілька десятків тисяч осіб.
Для ліквідації наслідків пожежі були залучені пожежні танки, включаючи й машину ГПМ-72. Спеціальна техніка дозволила локалізувати пожежу, зменшити масштаби заподіяної шкоди. Фахівці наголошували на тому, що новий танк дозволяв гасити осередки займання. Машина зазнала влучань, однак продовжила працювати. Пожежу загасили. За результатами тривалого розслідування було встановлено, що пожежа поблизу Калинівки – диверсія.
Пожежний танк добре зарекомендував себе при гасінні пожежі. Однак конструктори виготовили лише одну машину – ГПМ-72 поки не пішов у серійне виробництво. Після 2017 р. львівські конструктори продовжують працювати у згаданому напрямку. Звичайно, з початком війни, перед українськими розробниками постали зовсім інші завдання. Однак зважаючи на численні ракетні обстріли українських військових об’єктів, потреба у пожежних танках нікуди не зникла.
Українські конструктори стверджують, що розглядають створення й інших машин, зокрема безпілотних. Варто згадати про австрійського пожежного робота LUF-60, який являє собою пожежну гармату, яка може стріляти пінною та водяною сумішшю на велику відстань, працювати у залізничних тунелях.
Варто зазначити, що попри всі негаразди, Україна знаходиться в лідерах у розробці пожежних танках. Не варто кепкувати з того, що львівські конструктори створили пожежну машину на базі радянського танка. Свій варіант пожежного танка створили й у Чехії, на базі радянського Т-55.
