Продовження історії повітроплавання у Львові на lviv-future.com.ua.
Історія, що творилася на Левандівці
Побачивши, що аеронавтичні «палянички» в Галичині печуться непогано, австрійська влада 1914 року вирішила створити у Львові летовище. Розмістили його на території, що носила назву Янівські Блоні, між залізничним вокзалом і станцією «Клепарів». Зараз про його існування нагадують лише назви вулиць на Левандівці: Повітряна, Пілотів, Пропелерна, Ангарна, Моторна, Планерна… А колись тут творилася історія.
Австрійці не встигли скористатися своїм аеродромом, натомість навесні 1915 року на львівське летовище приземлилися найбільші літаки в світі, російські бомбардувальники «Ілля Муромець» київського інженера Ігоря Сікорського. До речі, саме цей літак встановив за рік до того рекорд вантажопідйомності, а гелікоптери Сікорського першими в історії перетнули Атлантику і Тихий океан.
У червні 1915 року австрійці повернулися на летовище і організували виставку трофейних московських аеропланів. Тут був Четвертий літунський парк з майстернями, ангарами, складами та бараками. Згодом літаки пристосували для перевезення пошти, і Львів став першим містом в Україні, де почала розвиватися цивільна авіація.
31 березня 1918 року почав регулярно здійснюватися перший в світі міжнародний авіапоштовий рейс Відень-Краків-Львів-Київ, який перевозив і військову, і частково цивільну кореспонденцію. А через 6 тижнів відкрили поштовий авіамаршрут між Нью-Йорком і Вашингтоном. Офіційно саме він вважається першим, тому що, на відміну від нашого, був повністю цивільним і тривав не півроку, а набагато довше. Зате на першій в світі раритетній марці з логотипом повітряної пошти стоїть штемпель Львова.
Пасажирські авіаперевезення почалися з 1920-х років, а 1922 року було створено польсько-німецьку авіакомпанію «Аеrо Llоyd», яка здійснила перший регулярний авіарейс в Україні «Ґданськ – Варшава – Львів». Створив авіакомпанію єврей за походженням Ергард Мільх, який дивовижним чином зумів стати найкращим німецьким фахівцем з авіації, керував підприємствами «Юнкерс» в Бразилії, США та Аргентині, 1926 року став директором авіакомпанії «Lufthansa», був генерал-фельдмаршалом Люфтваффе, і навіть соратником Гітлера, заступником та близьким другом Германа Ґерінґа.
Американці проти більшовиків
Під час українсько-польської війни на летовищі базувалася польська авіація, зокрема, саме з Левандівки злітали літаки, які взяли участь у першій операції польського війська в історії 5 листопада 1918 року. А вже через рік, 18 жовтня 1919 року, до Львова прибули американські літуни, щоб приєднатися до легендарної 7-ї винищувальної ескадрильї імені Тадеуша Костюшка, аби віддати данину славетному польсько-американському герою. Ідея такої допомоги належала журналісту, документалісту, а в майбутньому продюсеру та режисеру Меріану Куперу, прапрадід якого воював за свободу США під проводом генерала Казимира Пуласького.
«Американці воюють, як чорти. Нещодавно їх командир атакував більшовиків з тилу і вогнем кулеметів розсіяв. Без допомоги американських пілотів «червоні» давно б нас побили» — відзначалося в одному зі звітів. «Ворожі льотчики діяли нахабно, знижувалися так, що літали трохи вище дахів, обстрілювали із кулеметів вулиці міста… а ми, на жаль, не могли з ними ефективно боротися» — згадував сам С.Будьонний.
10 тонн бомб було скинуто на армію Будьонного піді Львовом, здійснено понад 400 бойових вильотів, сам Меріан Купер потрапив у полон, але зумів утекти, став у США засновником «Pan American Airways» та режисером славетного фільму «Кінг-Конг» 1933 року і навіть здобув «Оскар» за видатні заслуги у кінематографі 1953 року.
Ескадрилья дійсно зробила величезний внесок в оборону наших земель, понісши втрати, тож загиблих американських пілотів з почестями поховали у братській могилі на Личаківському цвинтарі. Автори Юзеф Рудницький та Юзеф Стажинський 1925 року зобразили на пам’ятнику літуна в уніформі з крилами. Після плюндрування могили в радянський період у наш час її дбайливо відновили.
Один з похованих у ній пілотів Едмунд Грейвс загинув у Львові під час святкування річниці перемоги поляків 22 листопада 1919 року. У військовому параді брала участь і легендарна ескадрилья. Грейвс під час виконання складних фігур у небі, зокрема напівпетлі, втратив керування літаком і, аби врятувати натовпи людей на тодішній Академічній, спробував відвести машину в бік Цитаделі. Але, на жаль, не встиг, і літак впав на палац Потоцьких, пілот загинув на місці, а від верхньої частини палацу лишилися самі комини… Альфред Потоцький звернувся до суду і через 3 роки отримав майже мільйон злотих — відшкодування збитків, за рахунок чого до 1931 року відновив палац.
Крила на землі
У Львова, мабуть, якась карма щодо літаків. Як перше авіашоу 1919 року стало фатальним, так і трагедія на Скнилівському летовищі 27 липня 2002 року, коли під час авіашоу загинуло 77 людей і близько 250 було травмовано… До речі, це теж сталося під час виконання фатальної «напівпетлі»…
А ще неодноразово над Львовом і околицями відбувалися авіатрощі. Перша така аварія з летальним кінцем сталася над Стрийським парком, спочатку пілот був похований коло колишнього Палацу мистецтв у парку, а 1918 року його перенесли на австрійський військовий цвинтар. А 1941 року над тим же Стрийським парком збили німецький винищувач BF-109. У 1990-х роках там знайшли рештки дюралюмінієвого люку, а сам літак, можливо, й досі лежить десь під алеями парку…
Ще один американець з братської могили на Личакові, Джордж Мак-Каллум, розбився 1920 року разом з літаком коло станції «Клепарів». 1928 року у літака «Юнкерс» відмовив двигун, і пілот зумів сісти на поля коло Рясного-Польського, пасажири дивом вціліли, хоча літак навіть перекинувся. До слова, коло Рясного було військове летовище і під час Другої світової війни після знищення Скнилівського аеродрому.
Декілька разів падали літаки на Левандівці і особливо коло П’ятого парку: в 1930-х роках розбився літак Військової школи льотчиків, а 1960 року, коли разом з АН-10 загинули 33 особи, вижити вдалося лише одному пасажиру, що був п’яний як чіп і міцно спав у хвості літака… От вже дійсно, п’яному море по коліно!
Ще один АН-10 розбився 1959 року коло Зимної Води, загинули 40 осіб, тому невдовзі всі літаки цієї моделі списали. Їх розібрали по всій Україні як пам’ятники, окраси парків і навіть кінотеатри. У нас такий кінотеатр стояв у парку «Боднарівка» з 1975 року, там показували мультики, а ціни були нижчими, ніж в інших кінотеатрах. На жаль, наприкінці 1980-х років літак пережив пожежу і був демонтований.
А на вулиці Коновальця, майже там, де минулого року влучила російська ракета, 1963 року впав невеликий пасажирський літачок Л-200 «Морава» на кількох пасажирів. Загинули всі, хто був у літаку, а двигун коло 5-ї школи відірвався і полетів уздовж вулиці, дивом не зачепивши ніхто з перехожих…
З Левандівки на Скнилів
Історія Левандівського летовища, яким упродовж існування користувалися австрійці і українці, поляки і французи, американці і росіяни, завершилася 1923 року. Через унеможливлення розширення аеродрому його перенесли на Скнилів, обладнали міцним залізобетонним ангаром, радіостанцією, маяками для пілотів, метеопунктом, далекоміром, паливозаправною станцією, підвели залізничну гілку, витративши на облаштування летовища колосальну суму — 12 мільйонів злотих!
Львівський аеропорт увійшов до однієї з найдовших у світі авіаліній завдовжки понад 4 тисячі кілометрів, від Гельсінкі до Бейрута. Під час Другої світової війни його неодноразово атакували, німці використовували для впорядкування території в’язнів із концтабору «Шталаг 328» на Цитаделі. 1944 року аеропорт почали ремонтувати, влаштувавши тимчасове летовище біля Рясного. А вже 1945 року Скнилів прийняв 3 тисячі літаків, у 1980-х за день з летовища злітало до 60 машин. До «Євро-2012» аеропорт реконструювали і до 2018 року він перевищив пасажиропотік в 1,5 мільйони осіб, також розпочалася програма міжнародних вантажних перевезень.
А поки Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького очікує на завершення повномасштабної війни, припинення атак ракетами та дронами і відновлення своєї колишньої величі, адже зараз він залишився єдиним символом довгої історії повітроплавання у Львові.
