Львівські ІТ-компанії створюють програмне забезпечення для голлівудських фільмів та успішних підприємств світу. Однак так було не завжди. Розвиток ІТ у Львові стартував із розроблення ПЗ у невеликих університетських приміщеннях чи квартирах, а перші програмісти працювали на кількох роботах одночасно. На початку 1990-х років у місті було лише кілька ІТ-компаній. У 1993 році тут заснували SoftServe. Докладніше на її прикладі про те, як зароджувалася галузь ІТ у Львові, читайте далі на lviv-future.com.ua.
Від заводу до власного підприємства
Як розповів засновник SoftServe Тарас Кицмей «Дивись.info», у ІТ він потрапив через математику, адже на початку 1990-х закінчив факультет прикладної математики ЛНУ ім. І. Франка. Після університету працював на івано-франківському заводі «Позитрон», де його не влаштовував формат роботи через авторитарний стиль управління і нераціональне використання часу: важливо було пройти через прохідну о 8:30, а після цього ще цілу годину переважно не робили нічого. Тарас працював інженером-програмістом, робота не мотивувала його ні завданнями, ні зарплатою.
У 1992–2002 роках Кицмей викладав на кафедрі обчислювальних машин у НУ «Львівська політехніка», де разом з іншими аспірантами відкрив курси з програмування. У той час у Львові процвітав ринок з розробки програмного забезпечення для компаній, які хотіли використовувати персональні комп’ютери, тож аспіранти вирішили об’єднати зусилля і разом творити програмне забезпечення. Справи йшли вгору, однак на заваді ставала інфляція. Ціллю розробників було якомога швидше отримати гроші і відразу ж їх витратити, аби вони не «згоріли».
У 1992–1993 роках програмного забезпечення вже ніхто не потребував: тоді людям бракувало грошей на базові речі, як-от бензин. У 1993-му до Львова й Києва приїхали американці, аби проводити тут курси підприємництва. Вони й дали Тарасові розуміння, що бізнес – це не спекулянство, а заробляти хороші гроші не соромно.
На курсах, які вели американці, студенти повинні були написати бізнес-план зі створення власної компанії. Власне, тоді двоє майбутніх партнерів Тараса – Юрій Василик та Ігор Мендзебровський – створили бізнес-план ІТ-компанії SoftServe.
Львів’янам запропонували виконати роботу для американської корпорації, що виробляє техніку, General Electric. Американський гігант використовував комп’ютери IBM 360, IBM 370. Завдання полягало в написанні програми, яка би конвертувала їхні бази даних. На цьому етапі до новоствореної команди Юрія та Ігоря приєднався Тарас Кицмей. Сам Тарас курси не закінчив, бо керівники вирішили, що він несерйозно ставився до навчання.
Як залучали клієнтів?
SoftServe офіційно зареєстрували в 1993 році. Тоді програми писали по 2-3 тижні. Знайомство з американцями вплинуло на роботу компанії, зокрема, SoftServe встановила 8-годинний робочий день та ввела звітування про час роботи, створивши систему, у якій кожен фіксував, скільки годин і над чим працював.
У 1994 році до компанії прийшов Тарас Вервега, а через рік – Ярослав Любінець, які пізніше вплинули на глобальний успіх компанії. У стані стартапу SoftServe проіснувала 5 років. Молоді фахівці лише вчилися програмувати. У перші роки зарплати додому не приносили, натомість інвестували все в компанію.
Із пошуком замовників програмних послуг допомагали американці. Українські кадри покривали дефіцит розробників у Америці. Замовники з-за океану пропонували українським айтівцям завдання, однак, яка саме українська компанія мала їх виконати, вирішував конкурс. На підготування конкурсної роботи витрачалося багато часу, тому команда SoftServe розуміла, що потрібно розвивати власний маркетинг.
У 1996 році двоє співробітників компанії полетіли до США й Канади на бізнес-курси, після чого отримали нові замовлення з Торонто. Новим викликом стала криза неплатежів. Команда розуміла, що якщо клієнти не виплатять гонорари впродовж 2-3 місяців, їй доведеться продати єдиний ноутбук компанії. Тарас, аби врятувати компанію, ризикнув взяти в позику 2000 доларів під 4% на місяць.
Оскільки існували відмінності в маркетингових підходах між американським і українським ринками, то кількість продажів не зросла, а згодом компанія вирішила взагалі зосередитися на Україні. Доволі швидко з’явилися 3 великі замовники, для яких SoftServe виконувала не короткочасні одноразові завдання, а займалася розробленням нових продуктів (рroduct development).
Прихід клієнтів дав змогу вчасно виплачувати працівникам зарплату. Заохотити програмістів вдалося завдяки системі бонусів: спершу виплачували фіксовану суму, а коли за 9 місяців накопичили достатньо коштів, запровадили бонуси.
Поступове масштабування
Компанія розпочинала діяльність із всього лише одного стола в інкубаторі при «Львівській політехніці» та налічувала до 5-ти працівників. Пізніше перемістилася в однокімнатну квартиру на вулиці Привокзальній, трохи згодом – трикімнатну. У 1996 році відкрила офіс на Володимира Великого. З того часу почалася серйозна робота SoftServe, адже вона фактично вийшла «з підпілля». Тоді ж прийшли перші цікаві клієнти.
Компанія стрімко росла, наймала нових людей, відкривала офіси в інших українських містах. У 2000 році загалом у SoftServe працювало приблизно 200 працівників. Відтоді кількість співробітників подвоювалася щороку. У тому ж 2000 році компанія відкрила перший офіс у США. У 2003-му засновник Microsoft Білл Гейтс презентував розроблене програмістами SoftServe рішення для клієнта на щорічній конференції своєї корпорації, що свідчило про глобальний успіх.
Незабаром компанія запустила у Львові напрям тестування програм, що було новинкою для регіону, адже зазвичай програмісти самі тестували продукт. У 2006 році вона заснувала SoftServe University – один із перших корпоративних університетів в Україні, середовище професійного розвитку працівників. Через два роки співзаснувала Бізнес-школу УКУ, а ще через рік – Львівський ІТ Кластер – спільноту провідних компаній у галузі ІТ, які разом з університетами та міською владою розвивають інформаційні технології у Львові.
У 2012 році компанія зініціювала проведення щорічного конкурсу Ukrainian IT Award, мета якого – визначати найкращих українських ІТ-фахівців. У 2014 році вийшла на міжнародну арену як працедавець та почала відкривати великі розробницькі центри за кордоном. У 2015 році SoftServe відкрила новий офіс у Львові, на вулиці Садовій, 2а. У 2018-му компанія налічувала понад 5500 працівників, а у 2023-му вже понад 10 000 осіб працювало в офісах SoftServe по різних куточках Європи та Америки.
Львів – ІТ-столиця України
У 2017 році до списку 10-ти найкращих роботодавців галузі ІТ в Україні ввійшли 3 львівські компанії: Intellias, заснована у 2002 році; ELEKS, заснована у 1991 році; та SoftServe. Рейтинг склав сайт dou.ua, що досліджує український ІТ-ринок. На формування рейтингу впливали такі показники, як умови праці, зарплати, менеджмент, бонуси, атмосфера в колективі та комунікації з керівництвом, визнання успіху кожного працівника й можливість кар’єрного росту.
З 2015 по 2021 роки кількість ІТ-компаній у Львові зросла з 328 до 511, а середня зарплата в цій галузі досягла 2102 доларів на місяць. До повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року у Львові працювало орієнтовно 30 000 IT-спеціалістів. Випереджали місто Лева лише Харків та Київ.
Після початку великої війни за один лише місяць кількість ІТ-фахівців досягла у Львові й області 70 000–100 000 осіб (за даними голови Львівського IT Кластеру Степана Веселовського). Супутниковий інтернет Ілона Маска на заході країни пристосували як резервний канал зв’язку. Львів став ІТ-столицею України, її Кремнієвою долиною.
Фото: “Твоє Місто”
