Цього року у львівських пластунів є особлива ювілейна подія – 110 років від дня заснування першої організації та 100 років від створення куреня «Лісові чорти».
Львівські пластуни – це скаутська спільнота, яка вже більше як століття являється осередком етичного, фізичного та патріотичного виховання на основі християнської моралі. Більше на lviv-future.com.ua.
Історія створення «Пласту»
Першу організацію «Пласт» було створено восени 1911 році. А вступну присягу пластуни виголосили в квітні 1912 році у Львові. Тоді учасниками «Пласту» стали сорок осіб, які присягнули на вірність Богу та Україні. Ця дата є початком діяльності організації.
Засновниками пласту вважається: педагог та доктор біологічних наук Тисовський Олександр, син Великого Каменяра, науковець та педагог Франко Петро та український військовий діяч, старшина УСС Чмола Іван.
Зліва направо: Ярослав Чиж, Парасковія Чмола, Василь Кучабський, Таїсія Юрієва, Іван Чмола, Євген Коновалець. Ворохта, 1921 рік. Фотографії старого Львова
Назва «Пласт» має історичне значення. Саме так називали козаків-пластунів у козацькому військові, котрі займалися розвідкою. Таку назву організації запропонував педагог української національної фізичної культури Іван Боберський. З того часу вона активно використовується для найменування організації та її учасників.
В перший рік свого існування організація активно збільшувалася та поширювалася по всій території Галичини. Тоді основою діяльності гуртків було навчання військової справи, де пластунів навчали стріляти, сигналізувати про небезпеку, надавати медичну допомогу, ходити у походи. Крім цього, в навчальному процесі важливим аспектом завжди було патріотичне виховання молоді – любов до своєї Батьківщини.
Діяльність організації
У перші роки функціонування «Пласту» було започатковано спеціальний орган організації – Центральну Пластову Управу. В цей час влада Австро-Угорщини не забороняла створення таких гуртків, а навпаки – сприяла їхній діяльності. Тому пластунський рух активно поширювався в інших регіонах на заході України: в Буковині та на Закарпатті.
Учасники «Пласту» сприяли виданню книг та тематичних брошур. Важливою була однойменна книга «Пласт» для вихованців організації. Працю написав Олександр Тисовський задля сприяння вихованню молоді.
У роки двох світових воєн пластуни брали активну участь у військових операціях. Під час Першої світової війни учасники «Пласту» записувалися в лави УСС. У роки Другої світової війни організація співпрацює з ОУН та УПА. Відомо, що вихованцями «Пласту» були такі визначні діячі як Степан Бандера та Роман Шухевич.
Часто організація перебувала у скрутному становищі через утиски з боку: то польської, то радянської влади. Однак активна діяльність за кордоном, в таких країнах як: Канада, США, Австралія, Велика Британія та функціонування в підпіллі дало змогу зберегтися «Пласту» до наших днів.
«Пласт» і сьогодення
Повноцінне відновлення діяльності організації сталося в період проголошення незалежності України. «Пласт» почав співпрацювати з Міністерством освіти і науки України та підписав відповідну угоду.
Кожного року члени організації беруть участь в символічній події «Вифлеємський Вогонь Миру». Під час заходу вони отримують вогонь від польського осередку організації та розповсюджують його по всіх міста України.
Сьогодні налічують більше як 8500 тисяч членів «Пласту». Вони утворюють осередок найбільшої молодіжної організації, що має 118 філій в Україні.
Варто зазначити, що в травні 2022 року у Львівському історичному музеї відкрили виставковий проєкт «В пожежах всесвітніх», що присвячена 110-річчю від дня заснування «Пласту» та 100-річчя від створення куреня «Лісові чорти».
Ідея проєкту – розповісти про основні напрями діяльності організації, її роль у вихованні свідомої молоді та утвердження українського духу.
