У місті Лева налічується понад 100 храмів, левова частка яких – будівлі Української греко-католицької церкви (УГКЦ). Серед храмів міста є й церква Покрови, що знаходиться на вул. Личаківській 175, поблизу кінцевої зупинки трамваю №2, пише lviv-future.com.ua.
Від храму до книгосховища
До другої половини ХІХ ст., на місці теперішнього храму Св.Покрови знаходився дерев’яний храм св.Іллі, який відвідувала громада с.Кривчиці. Далі у 1870 р. споруду передали римо-католикам і ті розібрали дерев’яну будівлю, а на її місці побудували невеличкий кам’яний костел. Католики прагнули збудувати великий храм, однак їхнім планам завадила перша світова війна. Лише у 1927 р. на будівництво було виділено ділянку, а через два роки провели конкурс проектів. Журі відкинуло всі проекти, а детальний план будівництва доручили Тадеушу Обмінському. Будівництво розпочалось у 1931 р. Після смерті Обмінського, проект продовжив Вавжинець Дайчак. Каменярські роботи провадила фірма Отто Дрехера. 7 жовтня 1934 р. храм освятили, однак будівельні роботи продовжувались. Були відлиті два дзвони (1900 та 3100 кг), для дзвіниці. Будівництво храму велось під патронатом архієпископа. Болеслава Твардовського. Планували спорудити також монастир, бурсу та ремісничу школу, однак розпочалась Друга світова війна. Костел зазнав руйнувань від обстрілів радянських військ, що мали місце у вересні 1939 р. та від бомбардувань німецькою авіацією (червень 1941 р.). В роки німецької окупації храм реставрували, а у листопаді 1944 р. (з поверненням радянської влади) в криптах костелу поховали Болеслава Твардовського. До червня 1946 р. костельне майно вивезли до Кракова. В радянську добу в храмі функціонувало книгосховище.
Місцеві підлітки, попри переслідування сторожа книгосховища, полюбляли проникати до церковної вежі. Інші будівлі храму використовувались як господарські приміщення.
Нове життя
У 1989 р., в період перебудови, будівля була передана на баланс УГКЦ. У 1992 р. храм освятили як греко-католицьку церкву св.Покрови.Новим оздобленням храму займались Роман Василик, В.Качалуба та А.Величко. Прибудували “Ораторію” святого Домініка Савіо. Споруда перебуває під опікою ордену салезіан. У наві, з південно-західного боку встановлена скульптура Андрея Шептицького. З проголошенням незалежності демонтували й радянський пам’ятник – танк ІС-2.
В останні роки провели реконструкцію площі перед храмом, сам храм теж відреставрували. Планують відреставрувати й дзвіницю, яка має висоту понад 60 метрів.
На реставрацію планують витратити понад 4,2 млн. гривень.У брамі храму можна побачити медальйони з барельєфами Андрея Шептицького, Йосифа Сліпого, Петра Могили та Веляміна Рутського. Храм відзначається простотою, у будні всередині пусто, оскільки церква не є туристичним об’єктом. Натомість у святкові дні (Різдво, Великдень. Покрова, ін.) храм відвідують тисячі осіб.
