Тільки пам’ятаючи історію свого народу та своїх героїв, ми маємо право називатись людьми, гідними своєї країни й сподіватись на краще майбутнє. З початком повномасштабного вторгнення росії на наші землі у містах та селах України почали з’являтися вулиці на честь героїв, які поклали життя за Україну і кожного з нас, пише сайт lviv-future.com.ua.
«Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього, хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани», – казав український поет Максим Рильський.
І його слова з роками не втрачають актуальності та важливості. А з початком російсько-української війни українці почали цінувати своє, рідне синьо-жовте з особливою шаною. Адже щодня за Україну і за кожного з нас проливається кров українських героїв. Ми не маємо права забути жодного імені із тих, які стояли та стоять за незалежність нашої країни. Тому у містах та селах України на честь героїв України називають вулиці, майдани, алеї.
У Львові є вулиці Героїв УПА, Героїв Майдану, Меморіал пам’яті Героїв Небесної Сотні. А після 24 лютого у місті Лева з’явилися вулиці Гостомельська, Херсонська, Чорнобаївська, Героїв Маріуполя. А також перейменували вулиці на честь українських воїнів, які жити у Львові чи області, але героїчно загинули під час цієї жахливої кровопролитної війни.
Герой Ігор Дашко
Полковник Держприкордонслужби Ігор Дашко родом із Самбора, що на Львівщині. З народження він був великим патріотом своєї країни. Україна була для нього понад усе. За місяць до повномасштабного вторгнення Ігор Дашко вирішив перевестися на службу до Маріуполя, де відчувалось гостре напруження з боку країни-агресора. Під час спроби ворога прорвати позиції українських захисників Ігор прикривав відхід побратимів. Зазнавши тяжкого поранення, воїн вирішив діяти до кінця. Щоб не потрапити до полону і не дати ворогу захопити радіостанцію, він підірвав себе гранатою. У рацію перед вибухом Ігор Дашко сказав свої останні слова: “Слава Україні!”. Полковник героїчно загинув 9 квітня 2022 року. 44-річному Ігореві Дашку посмертно надали звання Героя України з орденом “Золота Зірка”.
У Львові вирішили вшанувати ім’я Героя України, земляка, перейменувавши на його честь вулицю Володимира Філатова. Зараз вона “носить” назву – вулиця Ігоря Дашка.
Герой Тарас Бобанич
33-річний Герой Тарас Бобанич родом із Трускавця. Закінчив юридичний факультет Львівського державного університету внутрішніх справ. У 2013 році вступив до “Правого сектору”. Був активним учасником Майдану. У 2014 році став командиром другого запасного батальйону Добровольчого Українського Корпусу “Правий сектор”. Був активним учасником в бойових дій на Донбасі. З 2019 року – заступник Командира ДУК ПС з питань діяльності резервних підрозділів. А у 2020 році Тараса Бобанича обрали членом Проводу Національно-визвольного руху “Правий сектор”.
Коли почалось повномасштабне вторгнення рф, Тарас Бобанич став керівником другого окремого батальйону ДУК ПС. Прикриваючи на полі бою побратимів, Бобанич із позивним “Хаммер” героїчно загинув у квітні 2022 року поблизу села Вірнопілля, що на Харківщині. Про останні хвилини життя Героя розповідає начальниця управління постачання «Правого сектору» Уляна Кузик: “Вони були на позиції. Їх “накривали” з усіх озброєнь. Тоді Хаммер дав наказ відходити. Він йшов останнім, бо прикривав хлопців, і, на жаль, загинув. З ним поліг ще один побратим, який також прикривав відхід, всіх інших хлопців вдалося врятувати. Тарас врятував багатьох тим, що постійно відходив останнім». Побратими називали Хаммера батьком, бо він завжди усіх оберігав і прикривав ціною власного життя. Адміністратор групи «Корпус «Правий сектор» Михайло Ухман наголосив: «Жив, як Герой, воював, як Герой, загинув, як Герой! Незамінних в нас немає, але такі, як друг Хаммер – не повторюються!”.
За особисту мужність та самовіддане служіння Українському народу Тарасу Бобаничу посмертно присвоєно звання “Герой України”.
На пошану Героя України “Хаммера” у Львові перейменовано вулицю, яка раніше мала назву Володимира Короленка.
Герой Павло Сбитов
Майор Збройних Сил України Павло Сбитов народився в селі Березець Львівської області. Попри те, що у родині Павла не було військових, майбутній герой вже в 15 років твердо вирішив стати на захист своєї Батьківщини, вступивши у Військовий ліцей імені Героїв Крут. Продовжив навчання в Академії сухопутних військ ім. Сагайдачного. Після закінчення вишу Павло потрапив в 503-й окремий батальйон морської піхоти, з яким і відправився у 2016 році на передову. Вже через рік Сбитов став командиром роти, яка під його керівництвом виграла конкурс і була названа найкращим однотипним підрозділом ЗСУ. Зі своїм батальйоном талановитий морпіх брав участь у багатонаціональних військових навчаннях «Agile Spirit 2019» в Грузії, де Павла нагородили, як одного з найкращих військовослужбовців.
У 2021 році Павло Сбитов став командиром 503-го окремого батальйону морської піхоти, цього ж року отримав звання капітана. У захисника був позивний “Академік”, адже він був дуже розумним і дбайливим керівником. На нього рівнялись навіть старші товариші.
Батальйон Павла Сбитова на фронті прикривав одну з найгарячіших точок бойових дій: між Маріуполем та Волновахою. Підрозділ Сбитова взяв на себе основний удар трьох батальйонно-тактичних груп рф. Побратими кажуть, що їхній командир зробив усе можливе і навіть неможливе, аби спинити ворога, щоправда, ціною власного життя. Офіцер морської піхоти поклав своє життя у березні 2022 року, щоб не дати російському ворогу прорвати лінію оборони на сході України.
За особисту мужність і героїзм, вірність військовій присязі Павлу Сбитову посмертно присвоєно звання «Герой України» з відзначенням орденом «Золота Зірка».
На честь Героя Павла Сбитова у Франківському районі Львова перейменували вулицю, яка раніше мала назву Олександра Засядька.
Герой Сергій Кульчицький
Генерал-майор, начальник управління бойової та спеціальної підготовки Головного управління Національної гвардії України Сергій Кульчицький став першим українським генералом, що загинув під час російсько-української війни.
З початком російської збройної агресії проти України, генерал-майор Кульчицький вже навесні 2014 року взяв активну особисту участь у створенні першого добровольчого підрозділу. На основі активістів Самооборони Євромайдану було сформовано перший резервний батальйон Національної гвардії. Сергій Кульчицький вирушив на схід України разом зі своїм добровольчим батальйоном. Попри своє високе військове звання та ряд державних нагород, генерал Кульчицький від першого дня АТО жив у наметі разом зі своїми побратимами, ділив з ними солдатську кашу, яку неодноразово і сам готував у польових умовах.
29 травня 2014 року вертоліт Мі-8 після розвантаження харчів та проведення ротації особового складу, був збитий російськими терористами після злету з гори Карачун. Тоді загинуло 12 захисників – шестеро військовослужбовців Національної гвардії та шестеро представників спецпідрозділу МВС. На борту був і Сергій Кульчицький.
За виняткові військові заслуги перед Українською державою, героїзм і самопожертву Сергію Кульчицькому посмертно присвоєно звання Героя України.
Батальйон оперативного призначення було названо іменем його загиблого керівника – Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького.
Також на честь полеглого в АТО генерала Кульчицького в Шевченківському районі Львова названо вулицю.
Герой Віталій Сапило
Житель Львівщини Віталій Сапило змалку захоплювався спортом. Грав у футбольному клубі «Карпати». Юнак добре володів м’ячем, тож його помітили й запросили до себе тренери донецького «Шахтаря». Проте Віталій відкинув вигідну пропозицію, адже патріотичне виховання покликало його у 2017 році вступити на факультет бойового застосування військ Національної академії ім. Петра Сагайдачного у Львові. Після закінчення вишу у 2021 році Сапило пішов захищати Україну.
Вже з перших днів на бойових позиціях Віталій показав відвагу та цілеспрямованість. Тож став командиром танкового взводу. За короткий час Віталій Сапило знешкодив тридцять одиниць ворожої техніки. 25 лютого 2022 року в танк Героя поцілила ворожа ракета штурмовика Су-25. Віталій Сапило загинув у віці 21 року біля українсько-білоруського кордону.
За особисту мужність і героїзм у захисті України Віталію Сапилі посмертно надано звання «Герой України».
У Залізничному районі Львова перейменували вулицю Корякську на честь лейтенанта ЗСУ, учасника російсько-української війни, командира танкового взводу 14 ОМБр, Героя України Віталія Сапила.
Герой Юрій Руф
Львів’янин Юрій Руф (Юрій Дадак) за фахом — доцент, кандидат наук, вчений-технолог у галузі математичних процесів деревообробки. Проте Руф був відомий широкому загалу як український поет, письменник, видавець, сценарист, засновник концептуального літературного проєкту «Дух Нації», що мав чималий вплив у правому націоналістичному середовищі. Юрій Руф також є одним з ідеологів українського наступального націоналізму та мілітарної rock-сцен.
Юрія Руфа знали у Львові і як активного громадського діяча та справжнього патріота своєї землі. Тож у перші дні повномасштабної війни в Україні Руф пішов добровольцем на фронт. Був стрільцем львівської 24-ї механізованої бригади імені короля Данила ЗСУ. 1 квітня український поет і військовий Юрій Руф загинув на Луганщині від ворожого мінометного обстрілу.
Побратими з болем та шаною відгукнулись про смерть свого товариша: “Легенда українського націоналізму. Відійшов у кращий світ зі зброєю в руках, знищуючи ворога на Луганщині. Натхненник. Приклад. Наставник. Руф завжди казав, що українець повинен допомагати українцю. Підтримував нашу молоду команду, передавав знання без жодного зиску для себе”.
Герой Юрій Руф посмертно нагороджений орденом “За мужність” III ступеня.
У Личаківському районі міста Львова перейменували вулицю Миколи Некрасова на честь свого героїчного мешканця, захисника України Юрія Руфа.
Герої живі, поки ми їх пам’ятаємо
Мер Львова Андрій Садовий наголосив, що доки триває війна, у Львові будуть називати вулиці іменами новітніх Героїв. Адже потрібно віддавати гідну шану нашим захисникам.
У квітні 2023 року на площі Галицькій, у Львові відкрили фонтан, який присвятили Герою України Дмитру “Да Вінчі” Коцюбайлу та усім добровольцям російсько-української війни. Дмитро був першим добровольцем, якому присвоєно звання «Герой України» прижиттєво. А після смерті він став національною легендою України. На його честь у багатьох українських містах названо вулиці, алеї, проспекти.
А до Дня захисника та захисниць України, у жовтні 2022 року, у Львові відкрили Алею пам’яті на честь ще одного хороброго воїна Тараса Жеребецького, полеглого у боях із російськими загарбниками. Кожне дерево на алеї Героя символізуватиме життя, за яке він і боровся.
«Поважають лише тих, хто бореться», – ці слова Тарас Жеребецький часто повторював.
Тож боровся за свою країну до останнього подиху. Загинув на полі бою, рятуючи своїх побратимів.
Тарас Жеребецький нагороджений орденом «За мужність». Також нагороджений орденом Богдана Хмельницького 2-го ступеня посмертно.
