Цінна архітектура нашого міста – не тільки у помпезних і відомих популярних туристичних об’єктах. Мандруючи тихими маленькими вуличками Львова, розташованими не лише в історичному центрі, можна натрапити на чималу кількість справді унікальних і цікавих споруд, про які не розкажуть туристичні гіди і задля яких до Львова точно не приїжджають гості з інших міст та з-за кордону, пише сайт lviv-future.
Є у Львові і чимало історичних приватних садиб, які перебувають в останні роки в досить занедбаному стані і які невдовзі місто може назавжди втратити. Редакція нашого сайту створила добірку історичних вілл, які місто може назавжди втратити.
Вілла “Люсія”
На вулиці Свєнціцького, 16, у Львові розташувалася одна з найбільш знакових і цінних історичних вілл нашого міста – вілла “Люсія”, зведена в змішаному стилі поміж історизмом, сецесією та модернізмом наприкінці дев’ятнадцятого століття. Споруджена вілла зусиллями відомого львівського архітектора Івана Долинського і архітектурної фірми Івана Левинського, якій належать чимало інших архітектурних споруд нашого міста.
Цікаво, що достеменно походження сучасної назви вілли і досі не знають.
Вілла “Люсія” має не тільки важливе історичне значення, а й високу архітектурну цінність. Фахівці відзначають, що будинки, зведені на зламі тих століть і в такому мистецькому стилі, були свого роду “провісниками” нового стилю, що прийшов на початку двадцятого століття, – модернізму. Головна особливість вілли – це акцент, зроблений на високих експресивних покрівлях, а також на різьблених декоративних деталях, що прикрашали фасад будівлі.
Саме ці високоякісні декоративні елементи, зроблені з хорошого дерева, були знищені цілеспрямовано людською рукою у 2017-му році. Тоді ж у Львові спалахнув скандал довкола цього факту, а також довкола питання збереження історичної вілли, адже в місті знайшлося чимало охочих знищити будівлю. Так, засновники ОСББ за цією адресою переконують владу, що будівля перебуває в аварійному стані і не має жодної архітектурної цінності. На цій підставі у Львові вже відбулося чимало судових “розбірок” і результатом стало проведення архітектурного конкурсу стосовно збереження історичної вілли.
Вілла Йоанни Лоренц
Віллі Йоанни Лоренц, що розташувалася на вулиці Євгена Коновальця, 21, редакція нашого сайту присвятила цілий окремий матеріал. Історичну віллу Йоанни Лоренц було споруджено наприкінці дев’ятнадцятого століття зусиллями архітектора Владислава Рауша. Віллу споруджено в стилі історизму з використанням барокових елементів – популярне на той час рішення для багатьох приватних садиб у Львові.
Вілла за весь час свого існування змінила багатьох власників. Спершу це була тогочасна львівська знать, згодом поблизу постало виробництво – молочарний завод. В радянські роки в приміщенні історичної вілли Йоанни Лоренц облаштували своє відділення працівники КДБ, а сам молочарний завод віддали у користування Львівського молокозаводу. У 2012-му році Львівська міська рада передала віллу у власність Національного університету “Львівська політехніка”, який мав би тут звести сучасну багатоповерхівку.
2019-го року віллу Йоанни Лоренц було визначено як архітектурний об’єкт, пропонований до списку пам’яток культурної спадщини, ще згодом вілла отримала статус щойно виявленої пам’ятки архітектури. А нещодавно стало відомо про те, що історичну віллу планують інтегрувати в житлову багатоповерхову будівлю – її відреставрують і зроблять частиною сучасного житлового будинку в елітному львівському районі.
Вілла на “Хресті” або ж вілла Дзівінського
На місці перехрестя вулиці Генерала Чупринки, Київської та Котляревського розташувалася ще одна історична львівська вілла – вілла Дзівінського або ж вілла на “Хресті”. Цей будинок було спроєктовано одними з найвідоміших львівських архітекторів Юліаном Захаревичем та Іваном Левинським і це зразок вілли, яка зберегла свій первісний вигляд до наших днів.
Вілла на “Хресті” була зведена в популярному тоді архітектурному стилі піттореску або ж мальовничого історизму на початку двадцятого століття. До наших днів тут непогано збереглися чудові керамічні обрамлення, частково збереглася черепиця на верхівку шпильчастої вежі вілли, різьблені деталі на фасаді.
Сучасним власником історичного будинку є Наукове товариство імені Тараса Шевченка. У 2020-му році тут розпочали ремонт приміщення, який не вдалося завершити через пандемію та карантин. Згодом ремонтні роботи відновили. Ремонт були змушені зробити через те, що на фасаді будинку з’явилися тріщини, а висока вежа навіть похилилася. Архітектори кажуть, що це все через розташування будинку, адже він збудований на схилі вулиць і його фундамент страждає від підземних вод.
Вілла Стеткевичів
Ще одна вілла, якій донедавна загрожувала небезпека забудови, – це вілла Стеткевичів, будинок на вулиці Замарстинівській, 213. У 1993-му році віллу було віднесено до переліку пам’яток архітектури місцевого значення.
Саму кам’яницю було зведено у тридцятих роках минулого століття для помешкання родини відомих тогочасних львівських меценатів Стеткевичів. Про історію цієї будівлі відомо не так багато, однак сучасні мешканці міста зазначають, що це одна з найкрасивіших будівель району вулиці Замарстинівської.
2018-го року у вілли з’явився новий власник – ТОВ “Львів-Інвест-Груп”. Компанія взялася за втілення ідеї перебудови історичної вілли та перетворення її в житлову сучасну багатоповерхівку. Однак виявилося, що вілла Стеткевичів належить до пам’яток архітектури місцевого значення, тому компанії довелося звертатися до суду і доводити, що будинок не має жодної історичної цінності.
Проте місто зайняло активну позицію і зруйнувати віллу так і не дозволили – принаймні, поки що.
