Попри дію закону про декомунізацію в Україні, у нашому місті й досі існують вулички з цілком радянськими назвами. Чимало міських вулиць названо у честь російських діячів, тож, аби виправити таку ситуацію, у Львові створили спеціальну робочу групу, яка розглядатиме пропозиції стосовно їхнього перейменування, пише сайт lviv-future.
Які вулички незабаром носитимуть інші назви і деякі факти з їхньої історії – читайте у матеріалі нижче.
Вулиця Абхазька
Вулиця Абхазька – вулиця в Шевченківському районі міста, розташована у місцевості Нові Збоїща. Була утворена через приєднання села Збоїща до Шевченківського району у квітні 1958-го року. Сучасну назву отримала у 1962-му році на честь Абхазії (регіон Грузії).
Все б нічого, однак Абхазька вулиця носить назву регіону, на території якого багато років функціонує невизнане проросійське державне утворення.
Вулиця Сергія Боткіна
Ще одна вулиця, яка носить російську назву, – це вулиця Сергія Боткіна, розташована у Франківському районі міста, у місцевості Кульпарків. Свою назву отримала у 1953-му році на честь російського медика Сергія Боткіна. Дослідники вважають, що таку назву отримала через те, що поблизу розташована лікарня для психічно хворих.
Жодного стосунку до України та до Львова зокрема російський лікар ніколи не мав.
Вулиця Карла Брюллова
Вулиця у Франківському районі міста, у місцевості Новий Світ. Виникла ще у дев’ятнадцятому столітті – спершу носила назву Лонцького (польський генерал). Короткий період часу (з 1943-го по 1944-й) носила назву Ешенбахґассе (на честь німецького письменника).
Сучасну назву вулиця отримала у 1946-му році на честь Карла Брюллова – російського художника, який брав участь у викупі Тараса Шевченка з кріпацтва. Однак до Львова жодного стосунку ніколи не мав, тож навряд одна з центральних вулиць міста може носити таку назву.
Вулиця Олексія Венеціанова
Вулиця у Галицькому районі Львова, розташована у місцевості Цитадель. У середині дев’ятнадцятого століття вулиця носила назву Убогих бічна або ж Лазаря бічна (так назвали, бо тут простягнувся шпиталь святого Лазаря).
З 1970-го року вулиця мала назву Ходоровського – на честь львівського мецената та стольника. За часів німецької окупації вулиця носила назву Горнунґштрассе, у 1946-му вкотре змінила назву. Тоді її перейменували на честь Олексія Венеціанова – російського живописця, який свого часу товаришував з Тарасом Шевченком. Проте більше жодного стосунку до України художник не мав взагалі.
Вулиця Михайла Врубеля
Вулиця у Сихівському районі Львова, розташована у місцевості Пасіки. Виникла у першій половині двадцятого століття, десь у 1938-му році носила назву вулиці Кошика, а сучасну назву (вулиця Михайла Врубеля) отримала у другій половині двадцятого століття.
Вулиця Михайла Врубеля названа у честь російського художника, який зовсім ніякого стосунку до Львова та України ніколи не мав.
Вулиця Олександра Герцена
Вулиця Олександра Герцена розташована у Галицькому районі Львова, утворена під час “глобального” впорядкування міста до старту ери місцевого самоврядування.
1913-го року вулицю було названо на честь польського історика та письменника Владислава Лозинського. Така назва проіснувала до німецької окупації, проте згодом, у 1944-му році, їй знову повернули довоєнну. В тому ж році знову перейменували на сучасну назву в честь російського революціонера, “батька російського соціалізму”, який також жодного відношення до Львова не мав.
Вулиця Михайла Глінки
Наступна вулиця, яка також підлягає перейменуванню, це вулиця Михайла Глінки, розташована у Галицькому районі міста, у місцевості Вулька. Виникла наприкінці дев’ятнадцятого століття і отримала назву Кадетська Бічна, згодом була перейменована на вулицю Гербуртів. Вкотре перейменована під час німецької окупації міста, проте після війни повернула свою назву.
Трохи згодом її назвали у честь російського композитора, який ніколи жодним чином не був причетним до нашого міста та його історії.
Вулиця Дагестанська
Ще одна вулиця з цілком проросійською назвою, розташована у Залізничному районі Львова, у місцевості Сигнівка. Названа на честь одного з регіонів Росії.
Вулиця Василя Жуковського
Іменем Василя Жуковського названо низку вулиць у різних населених пунктах колишнього СРСР (наприклад, у Мінську чи в місті Алмати). Проте чомусь саме в Україні вулиць з такими назвами найбільше – вулиця Василя Жуковського є в Рівному, Смілі, Ужгороді, Одесі, Кропивницькому, Києві, Запоріжжі, Жмеринці, Дніпрі та навіть у Львові. Щоправда, ненадовго, адже невдовзі її перейменують, бо жодного відношення до Львова російський поет ніколи не мав.
Вулиця Софії Ковалевської
Вулиця у сучасному Шевченківському районі, названа на честь російського математика, одна з найкоротших вулиць нашого міста (її довжина сягає тільки 90 метрів). З’явилася понад сто років тому, у 1910-му році, з назвою магнатської родини Любомирських, які були власниками фабрики машин.
У 1946-му році вулицю перейменували на честь російського математика Софії Ковалевської – першої жінки-члена Російської академії наук. Щоправда, це аж ніяк не має відношення до нашого міста.
Вулиця Петра Козланюка
Наступна вулиця, яка потребує перейменування в сучасних умовах, – це вулиця Петра Козланюка, названа на честь українського радянського письменника. Петро Козланюк був головою Львівської організації радянської Спілки письменників України. У 1952-1954-му роках – головою виконавчого комітету Львівської обласної Ради депутатів трудящих.
Словом, Козланюк був справжнім носієм та послідовником комуністичних ідей. Тож у Львові пропонують замінити назву на Маріупольську (таку назву вулиця носила у 1946-1966-х роках) задля вшанування героїзму сучасних оборонців міста і трагічної сторінки історії.
Вулиця Володимира Комарова
Ще один цілком радянський персонаж, один з численних представників тогочасної пропаганди. Володимир Комаров – загиблий у 1967-му році космонавт, двічі Герой Радянського союзу, звісно ж, відданий член партії і послідовник партійних ідей.
Чимало українських міст по сьогодні носять ім’я цього космонавта, який насправді жодного відношення до України та Львова не мав.
Вулиця Володимира Короленка
Володимир Короленко – український радянський письменник, на честь якого названо одну з вуличок у Личаківському районі нашого міста. Вулиця відома ще з двадцятих років дев’ятнадцятого століття – тоді вона носила назву Френціскана Ґассе (через те, що тут розташований монастир францисканців).
З 1944-го року вулиця носить назву Володимира Короленка. Попри те, що митець народився та помер в Україні, це була людина російської культури, яка жодного відношення до нашого міста ніколи не мала.
Вулиця Коряцька (Корякська)
Є у Львові і вуличка, названа на честь одного з корінних народів, що мешкає на теренах сучасної Росії. Вуличка у Залізничному районі міста, у місцевості Сигнівка, і до 1962-го року носила назву Орлят Львівських. Звісно, радянська влада не могла дозволити таку назву, тож змінила її на проросійську.
Вулиця Курильська
Асоціація з назвою цієї львівської вулички одразу виникає одна: Курильські острови, окуповані російською владою вже багато років. Офіційно вважається, що права на Курильські острови ділять між собою Японія та Росія. Ясна річ, що вулиця з такою назвою у Львові не може існувати в наш час.
Вулиця Лобачевського
Вулиця в Шевченківському районі Львова, у місцевості Підзамче, відома з 1893-го року. Спершу ця невелика вулиця носила назву П’ястів (на честь польської династії), у повоєнні роки її перейменували на вулицю Лобачевського – на честь російського математика українського походження. Щоправда, на походженні відношення Лобачевського до України і завершується.
Вулиця Мельничука
На початку двадцятого століття у Шевченківському районі з’явилася вулиця, яка спершу отримала назву вулиця Старка (на честь польського військового, який командував польськими загонами у боях на Замарстинові). Під час німецької окупації вулиця мала проукраїнську назву – була названа на честь українського історика та фольклориста Михайла Максимовича.
У 1950-му році радянська влада змінила назву вулиці на Мельничука – на честь командира більшовицького загону, який складався з комунізованих галичан і здійснював тут диверсійну та пропагандистську роботу.
Вулиця Миколи Некрасова
Вулиця у Личаківському районі Львова, яка до 1871-го року носила назву Шпитальна бічна. Потім назву змінили на Піярів, однак у роки Другої світової її було перейменовано на вулицю Павлова – російського фізіолога. Німецька окупація міста принесла знову зміни у назві, проте згодом повернулася стара назва.
З 1944-го року вулиця носить назву Миколи Некрасова – російського письменника. Жодного суттєвого відношення до України та Львова Микола Некрасов ніколи не мав.
Вулиця Орельська
В Залізничному районі Львова розташувалася ще одна вулиця з цілком російською назвою – вулиця Орельська, названа на честь одного з міст в Росії. Що цікаво, таку назву вулиця носить тільки з 1993-го року – фактично, вже за часів незалежної України. До цього це була вулиця Гловацького, згодом Воєводська і Районна.
Вулиця Рилєєва
Вулиця Рилєєва – невелика вуличка у Галицькому районі Львова, розташована зовсім неподалік від історичного центру міста. Відома з 1895-го року під назвою Баденіх (на честь польської графської родини Бадені), у 1941-му році змінила назву на Полтавська (на честь українського міста), проте ненадовго – згодом знову повернула свою попередню назву. За часів німецької окупації була названа в честь німецького композитора.
З 1946-го року вулиця носить назву Рилєєва – одного з керівників повстання декабристів 1825-го року, який не мав жодного стосунку до Львова та України загалом. Історики зазначають, що Рилєєв мав українофільські погляди, проте це не означає, що така назва доцільна для вулички в сучасному українському Львові.
Вулиця Самарська
Ще одна вулиця у Львові, названа на честь російського міста, цілком абсурдна для нашого міста назва. Це вулиця Самарська, розташована у Залізничному районі на Левандівці. Абсурдно, що таку назву вулиця носить тільки з 1993-го року – фактично, за часів незалежної України (до цього вулиця називалася Районна бічна).
Вулиця Таманська
Ще одна вулиця Львова з проросійською назвою, що знаходиться у Шевченківському районі міста, в самому історичному центрі. Прокладена наприкінці дев’ятнадцятого століття і перша назва її була вулиця Алембеків – це була назва на честь заслуженої львівської родини, яка зробила чимало корисного для нашого міста.
У 1946-му році вулиця змінила свою назву на Таманську – на честь одного з регіонів Росії або ж Таманської дивізії, яка брала активну участь у німецько-радянській війні. Також існує версія, що така назва пов’язана з козаками, які переселилися на Кубань і заснували свої перші свої поселення на Таманському півострові.
Вулиця Толстого
Вулиця у Личаківському районі міста, яка носить ім’я відомого у цілому світі російського класика. Деякий час вулиця була названа на честь Красінського – польського поета та драматурга, а з 1946-го року її перейменували на честь Льва Толстого. Історики не розуміють, з чим пов’язана така назва, адже у Львові практично немає вулиць, названих на честь рівнозначних представників літератур інших країн світу. Тож така назва – просто ніщо інше, ніж спроба прив’язати Львів до російської культури.
Вулиця Чехова
У Личаківському районі розташувалася ще одна вулиця, названа на честь російського письменника-класика. Хоча початкова назва у вулиці була зовсім іншою – її нарекли на честь доктора права львівського університету. Згодом її змінили на сучасну назву – на честь російського письменника, який взагалі жодним чином не має нічого спільного з нашим містом.
Перейменують у Львові і інші вулички – Шеремети, Чуваську, Чайковського, Сєченова, Перова та інші. Усе це – для того, щоб у місті не було й натяку на причетність до культури країни-агресора, яка розпочала повномасштабну війну проти України.