Субота, 20 Серпня, 2022

«Як фенікс». Історія церкви святого Івана Хрестителя у Львові

Церква святого Івана Хрестителя є однією з найдавніших церков Львова. Розміщена на площі Старий Ринок. Вона, храм Святого Миколая та ще деякі інші культові споруди вважаються частиною ансамблю Львова часів руських князів. Церква багата на легенди та цікаву історію, пише lviv-future.com.ua.

Версії зведення церкви

Точна дата побудови церкви невідома, дослідники Львова та його історії вважають, що її могли збудувати між 1201 та 1247 роками. В документах вперше згадали про цей храм у 1371 році.

За найпопулярнішою версією, побудували святиню для Констанції з Угорщини – дружини короля Лева Галицького. Існує ще одна версія: храм звів Роман Мстиславович з нагоди народження сина Данила, а в 1240–50 роках його віддали Констанції. Після смерті угорської принцеси церкву передали вірменам-уніатам.

Є також і третя легенда: якось по дорозі до Києва монах-домініканець Ґіацинт Одровонж заночував на території Львова й заклав у пущі церкву з монастирем.

Пожежі та реконструкції

Як говорила Наталія Кліщ, працівниця галереї мистецтв Возницького, храм неодноразово змінював конфесію і, як фенікс, з попелу відроджувався.

Святиня декілька разів горіла. Масштабна пожежа відбулася в 1799 році, тоді церква впродовж тридцяти років стояла пусткою. Згодом мешканці знайшли гроші для реставрації, однак її провели абияк, тож церква почала потроху руйнуватися. 1887 року церкву перебудували, керував роботами Юліан Захарієвич. Архітектор відродив храм у стилі неоромантизму, добудував присінок, а стіни облицював цеглою червоного кольору.

У 1911 році за церквою збудували монастир сестер Христового серця.

Розкопані поховання

У 1978 році, коли проводили розкопки на території храму, то під його підлогою відшукали поховання. Знайшли 38 людських скелетів, з яких 9 – дитячих.

Перші поховання були зроблені в ХІІ–ХІІІ століттях, а отже, ще до зведення церкви. А от наступні датовані XIV–XVII століттями. Поблизу скелетів знайшли також стародавні монети, перстні зі срібла та міді. Знайдені останки людей закопали на тому ж місці.

Перед входом до церкви є велике заглиблення, воно свідчить про те, що там міг бути саркофаг. Подейкують, що в ньому поховали Констанцію, однак підтверджень у документах немає, бо все згоріло внаслідок пожеж.

Ще багато кісток знайшли тоді, коли реконструювали паркан біля святині. Їх усіх зібрали й перепоховали за церквою.

Інші знахідки

Археологи знайшли на одній зі стін храму графіті, яке, імовірно, зображує первісний вигляд церкви – вона була з апсидою (півкруглим у плані виступом). Загалом, храм зазнав кілька перебудов, тож початковий вигляд йому не повернули.

Раніше в храмі зберігалася цінна ікона Львівської Богоматері. Її сюди привіз Борис Возницький. Деякий час біля ікони стояла скульптура Христа Страстотерпця, яку відшукали на горищі. Згодом скульптуру перенесли в палац Потоцьких, а ікону – до музею скульптури Пінзеля.

Після того, як храм опинився під юрисдикцією Львівської галереї мистецтв, його почали знову досліджувати. 1994 року в його приміщенні розмістили музей найдавніших львівських пам’яток.

Цікаво, що в церкві були маленькі вітражі, які колись замурували. Розмурували їх лише під час однієї з реставрацій. Також знайшли макет первісного храму, автор якого невідомий. Щодо розписів, які збереглися, то їх дослідники датують не пізніше ніж XVI століттям. Наприклад, можна побачити розети (орнаментальні малюнки у вигляді розпущеної квітки).

Освятили храм лише у 2009 році. У 2010 році львівські підприємці придбали 3 нові дзвони. Їх замовили в Польщі та встановили у храмі до Великодня. До того дзвонів не було тут понад 70 років: вони пропали ще в 1939-му, коли місто було окуповане радянськими військами.

Latest Posts

.