Більшість мешканців Личаківського району пам’ятають, як залізницею, яка проходить через Шевченківський Гай, повз ліквідоване радянське підприємство «Мікроприлад» курсували вантажні потяги, які перевозили цистерни. Поблизу «Мікроприлада» та на вул. Козацькій, де залізниця перетинала автомобільні шляхи, працювали спеціальні світлофори. Дуже не повезло мешканцям вулиць Козацька та Кошова, чиї будинки знаходяться поряд з колією і під час руху потягу в оселях буквально дрижали шибки. До того ж потяги могли курсувати і вночі. Зараз рух залізницею зупинений і вона «мертва», пише lviv-future.com.ua.
«Жива залізниця»
Залізничне сполучення Персенківка – Підгайці споруджували протягом 1905 – 1909 рр. Залізнична лінія проходила через Личаків Винники, Підберізці, Миколаїв, Лагодів, Коросно, Перемишляни, Вовків, Дунаїв, Бережани (названо не усі населені пункти). Далі вона перетиналась із залізницею Березовиця – Ходорів та прямувала до Підгаєць. На початку роботи залізниці, її руховий склад налічував 11 потягів (майже 40 пасажирських та вантажних вагонів. Станом на 1913 р. залізницею перевезли понад 435000 пасажирів та майже 112000 тон вантажів. Поряд із залізницею працював трамвай, кінцева зупинка якого знаходилась біля будівлі Станції Личаків.
До війни на лінії курсували спеціальні відпочинкові приміські потяги, які прямували через Знесіння, Личаків та Винники. У ході Другої світової війни залізнична колія та станція у Винниках були знищені. 22 липня 1944 р. німецькі війська підірвали станцію та колію поблизу Підгайців. Транспортну гілку також бомбила радянська авіація. Після війни приміщення де знаходився вокзал, було передано у житловий фонд. Трамвай почав прямувати до вул. Пасічної. До 1955 р. була демонтована і колія, що вела від Личакова до Бережан. Вціліло майже 8 км залізниці на відрізку від Підзамче до Личакова. Протягом 1968 – 1975 рр. з Залізничного вокзалу до Винниківського озера курсував потяг.
Маршрут мав три зупиночні пункти, на яких були облаштовані перони – «Личаків» (теперішня Станція Личаків), «Чортова скеля» (неподалік Ензиму), «Кривчиці» (теперішня Богданівська). Через збитковість рух припинили. Старожили району поблизу Станції Личаків повинні пам’ятати, що на станцію часто прибували потяги, які перевозили у цистернах вино. Цистерни стояли на запасній колії. Часом вино переливали до автоцистерн, які, вочевидь, доставляли його на Львівський вин завод. Можна було побачити кумедні картини, коли місцеві жителі або «з-під прилавка» купували вино у працівників залізниці, або просто його крали, зливаючи у різноманітні посудини. Для місцевих потяги із вином отримали кумедну назву «бронепотяги». Ділянка, яка проходила до Винниківського лісу тривалий час використовувалась підприємством «Ензим» для транспортування патоки. В останні роки завод не використовує її.
Як «мертву» залізницю знову зробити «живою»?
Ще у 1990-х рр. залізницю облюбували діти, пенсіонерки (які випасали кіз) та алкоголіки, які споживали куплену у магазинах чи підпільних гуральнях оковиту. За залізничною колією доглядали – скошували траву, проводили заміну шпал. Тепер залізнична колія (особливо на ділянці від «Мікроприладу» до Винниківського лісу) виглядає як примара – траву не косять, усе позаростало, багато сміття, будиночок стрілочника майже повністю зруйнований.
Занедбана залізниця має потужний потенціал. Вона проходить через ландшафтний парк «Знесіння» та Винниківський лісопарк, які вражають своїми пейзажами. Також залізниця проходить повз такі архітектурні пам’ятки як Музей народної архітектури «Шевченківський гай», Цeркву Святoгo Іллi XIX ст. та інші. У 2009 р. зробили спробували запустити експериментальний рейковий автобус Сихів – Підзамче, однак набралось не більше 20 пасажирів із понад 90 місць. Нерентабельно. За півроку було зароблено менше 100000 гривень, а витрачено у понад 10 разів більше.
Є плани як щодо відродження залізниці як туристичної так і задуми стосовно повного демонтажу залізничної колії. На думку частини експертів, на місці залізниці можна прокласти або трамвайну колію або взагалі автомобільний шлях, розвантаживши таким чином Тракт Глинянський та Личаківську. Завдяки ентузіастам, серед яких й Ярослав Городчук та Олександр Завадович, були організовані спецрейси занедбаною залізницею, учасниками яких були й іноземці.
Важливо, аби Львівська залізниця знайшла інвесторів, а проект став рентабельним та не ускладнив життя мешканцям, чиї будівлі прилягають до колії. Аби маршрут став привабливим для жителів та гостей міста, можна вкласти в ціну квитка й екскурсію по Шевченківському Гаю. У Європі багато подібних маршрутів є дотаційними, чого без інвестора не зможе витримати Львівська залізниця.
