У великих містах світу, так званих мегаполісах, нормою стало будівництво багатоповерхових будинків висотою понад 100 метрів. У Львові, на даний момент, найвищі будівлі – 27-поверхівки, які можна побачити на Сихові. Однак багато фахівців стверджують, що й у Львові чисельність хмарочосів зростатиме. Більше на сайті lviv-future.
Чи є межа?
У відкритих джерелах вказано, що найвища багатоповерхівка (Бурдж Халіфа) знаходиться у Дубаї (Об’єднані Арабські Емірати). Будівля має висоту 828 метрів та 162 поверхи. Друге місце посідає китайський хмарочос “Тайбей 101” висотою понад 440 метрів (101 поверх). В Україні перший хмарочос (12-поверховий будинок) був зведений у 1912 р. у Києві. Сьогодні найвищою будівлею України є житловий комплекс Кловський, який будували протягом 2008 – 2012 рр. Його висота становить 168 метрів. Цікаво, що за кількістю будівель висотою понад 35 метрів Київ посідає восьме місце у світі (1222 об’єкти), випереджаючи Лос-Анджелес, Москву, Лондон та інші міста. В Україні хмарочоси висотою понад 100 метрів можна побачити в Одесі, Харкові, Дніпрі.
У Львові перший хмарочос (сучасний Будинок Книги) зводили у 1912 – 1921 рр. Він мав 7 поверхів. Багато висотних будинків було зведено у місті в радянський період. Так у 1980-ті рр. з’явився 14-поверховий будинок на вул. Угорській. У 1990-ті рр. на вул. Пасічній 104 з’явився 16-поверховий будинок.
Будівництво висотних будинків у Львові було перерване фінансовою кризою 2008 р., однак в останні роки нові багатоповерхівки почали з’являтись у Львові наче гриби після дощу. Якщо у 2005 – 2014 рр. у місті звели лише чотири будинки на 15-17 поверхів, то у 2015 – 2017 рр. побудували цілих 10 будинків які мають 14 -17 поверхів. Нарешті на Сихові звели два найвищі житлові будинки міста висотою 90 метрів (кожен з них має 27 поверхів).
Архітектори та фахівці з будівництва стверджують, що будівництву хмарочосів у місті перешкоджає його рельєф (численні пагорби, низини), ґрунти. Однак експерти говорять, що поява хмарочосів висотою понад 100 метрів – це лише питання часу. У недалекому майбутньому подібні висотки можуть з’явитися на тому ж Сихові, у Винниках, Рясному та у інших мікрорайонах.
Економія площі та великі виклики
Багатоповерхівки дозволяють зменшити площу забудови при збільшенні чисельності міста. Наприклад у 20-поверховому житловому комплексі знаходиться понад 300 квартир (залежно від планування), в той же час як у пересічній 5-поверхівці, збудованій в радянській період – 80 квартир. До того ж багато сучасних висоток сейсмічно стійкі, побудовані за останніми технологіями. Багатоповерхівки розширюють громадський простір – на їх дахах знаходяться міні-садки, майданчики та інші місця для відпочинку людей. Щоправда далеко не всі люди комфортно почуваються на висоті.
Однак економія площі несе велику кількість викликів. Багатоповерхівки змінюють картину міста, псують його історичний вигляд. Будинки, що мають понад 16 поверхів, – це “головний біль” для пожежників та рятувальників, оскільки у місті немає пожежних драбин, які можуть досягнути 20-го поверху й вище. Тож пожежі на верхніх поверхах хмарочосів можуть призвести до трагедій.
