Чорна кам'яниця на площі Ринок відновила свою роботу після ремонту

Чорна кам'яниця на площі Ринок відновила свою роботу після ремонту

Цими днями історичний музей завершив реставрацію фасаду та укріплення фундаменту, а також облаштування лапідарію у внутрішньому дворику так званої Чорної кам’яниці, пише сайт “Львів Майбутнього”. Про це повідомили у прес-службі Львівської обласної державної адміністрації. 

Яким був проєкт реконструкції Чорної кам’яниці?

2

Кілька років тому, у 2016, історичний музей отримав потужний грант, розміром у 270 тисяч доларів. Тоді ж, у 2016 році, грантовий проєкт за фінансової підтримки Посольського фонду США зі збереження культурної спадщини почали реалізувати і ось тільки нещодавно завершилися останні ремонтні роботи. 

За грантові кошти вдалося відреставрувати фасад будівлі кам’яниці, було здійснено археологічні розкопки, а також знайдено фундамент давнього і особливого - готичного - міста Лева. За рахунок грантових коштів також вдалося облаштувати гідроізоляцію та новий дах для приміщення кам’яниці. Ще за грантові кошти укріпили фундамент Чорної кам’яниці та обаштували лапідарій у внутрішньому дворику Чорної кам’яниці. 

Однак не тільки за рахунок грантових коштів ремонтували давню будівлю на площі Ринок. До ремонту безпосередньо всередині кам’яниці в історичному серці Львова також доклав кошти Львівський історичний музей.

Варто зазначити, що це - вже друга спроба виграти кошти на реставрацію однієї з найдавніших пам’яток рідного міста. Перед Львівським історичним музеєм стояла велика амбітна ціль, яку повністю вдалося реалізувати. 

Що у Львові називають Чорною кам’яницею?

3

Чорна кам’яниця - саме таку назву отримала будівля на площі Ринок. Інша назва давньої історичної будівлі - кам’яниця Алчевських. 

Це давня історична пам’ятка Львова, житловий будинок під номером 4, унікальна будівля, яка сьогодні має велику архітектурну цінність. 

З'явилося таке унікальне архітектурне творіння у Львові у другій половині 16 століття під керівництвом архітектора Петра Красовського - відомого львівського будівничого епохи Ренесансу, родом з Італії. Однак сьогодні це досить суперечливе питання авторства - одні мистецтвознавці стверджують, що Чорна кам’яниця - таки робота Петра Красовського, а інші ж, навпаки, кажуть, що таке твердження є помилком і що насправді Петро Красовський не є будівничим давнього приміщення у Львові. 

Звідки походить назва Чорної кам’яниці?

4

Досить багатьох туристів приваблює фасад будівлі, а ще - багато питань виникає, хто ж і коли охрестив будівлю на площі Ринок “чорною”.

Це відбулося у 19 столітті, через кілька сотень років від появи будівлі тут. Таку назву кам’яниці можна пояснити цілком зрозумілим фізичним явищем. Справа в тому, що колись для багатоколірності використовували свинцеві білила. Згодом ці білила під впливом зовнішніх природних чинників (сонячні промені, повітря та тепло) окислилися, вицвіли. Звідси - такий таємничий чорний колір фасаду будівлі кам’яниці.

Такий чорний колір на будівлі виник від дії природних чинників, однак минулося не без впливу людини. Подальші ремонтні ремонти тут тільки підтримували чорний колір, який згодом стане “родзинкою” цієї будівлі і приваблюватиме увагу містян та туристів. 

Згодом довкола чорного кольору кам’яниці на площі Ринок навіть з’явилися свої легенди в народі. В другій половині 20 століття у Львові поширилася історія про те, що чорний колір кам’яниця отримала через багаторічне втирання у стіни фасаду будівлі чорного соку, який видобували зі шкірок волоських горіхів. 

Від горіхів чи не від них, але маємо сьогодні таку унікальну будівлю в історичному серці рідного міста, яка, до того ж, має свою цікаву історію. 

Що відбувалося у стінах Чорної кам’яниці у різні роки?

В Чорної кам’яниці в різні роки були різні покровителі. Спершу приміщенням володів киянин Андрій - в цей період частенько будівлю називали Київською кам’яницею. 

Згодом, наприкінці 16 століття, саме тут з’явилася одна з найперших аптек у Львові. Її тут заснував представник львівського патриціанського роду Ян Лоренцович - тоді знову змінилася назва кам’яниці, її в часи покровительства Яна називали Лоренцовичівським будинком. 

Після Яна Лоренцовича будівля у спадок перейшла до його онучки, яка вийшла заміж за лікаря. Відтак будівлю почали називати “докторівською”. 

До слова, лікар, який тоді був власником будівлі, залишив по собі пам’ятний знак на фасаді будівлі. Завдяки йому на фасаді з’явилася скульптура покровителя лікарів - Святого Мартина. Скульптура показує, як Святий Мартин мечем відрізає частину свого плаща і віддає її жебракові. 

Згодом з’явилася на будівлі ще одна скульптура, яка також має свій символізм. Йдеться про фігуру львівського святого Станіслава Костку - покровителя, захисника міста від пожеж. 

Тривалий час Чорна кам’яниця перебувала під патронатом Зофії Ганель - відомої львівської меценатки, дружини львівського патриція Станіслава Ганеля. Зофія Ганель, до слова, була власницею не тільки легендарної кам’яниці на площі Ринок, в її володіннях також землі-низовини сучасного Стрийського парку та території вгору, яка веде до костелу святої Софії. 

Зофія Ганель стала видатною фундаторкою в нашому місті першого костелу єзуїтів, костелу Святої Софії - невеликого храму Львова, пам’ятки епохи Бароко. Також Зофія Ганель заснувала в нашому місті один із колегіумів єзуїтів. 

Сьогодні в приміщенні Чорної кам’яниці на площі Ринок діє Львівський історичний музей. Це - один із найстаріших музеїв України, який з’явився ще у 1893 році. Станом на сьогодні фондова збірка музею нараховує більше 370 тисяч експонатів. Сама експозиція музею - виключно львівська, адже знайомить з історією нашого міста, а також галицьких земель, починаючи з найдавніших часів і аж до сьогодні. 

Тепер, коли будівлю відкрито після тривалого ремонту, можна знову поринути в світ, де збережено і відтворено історію нашого міста. Багатий декор інтер’єрів приваблює численних туристів, та й для багатьох містян це - один із найцікавіших музеїв. 

The website encountered an unexpected error. Please try again later.