Неділя, 19 Травня, 2024

Львівський трамвай під час Другої світової війни

У 1894 році вулицями Львова проїхався перший у місті електричний трамвай. Під час воєн ХХ століття трамваї на певний час переставали курсувати. Із періодом Другої світової пов’язані три зупинки руху цього транспорту. Докладніше про Львівський трамвай упродовж 1939–1945 років далі на lviv-future.

Початок війни

1 вересня 1939 року Третій Рейх здійснив на Львів авіаналіт. Тоді німецькі бомбардувальники скинули приблизно 60 авіабомб над аеропортом на Скнилові. Ще кілька бомб впало на Левандівці і площі Копитковій. Приблизно опівдні бомбардувальники атакували й територію біля залізничного вокзалу, внаслідок чого була пошкоджена трамвайна інфраструктура – рейки та контактна мережа. У той день через авіаудар загинуло понад 35 людей, а травмувалося – понад 200.

Після початку війни певний час ще працювали театри й кінотеатри, а пошкоджені трамвайні колії і контактні мережі швидко лагодили. Однак вже після 10 вересня трамвайний рух припинився. У Львові тоді загалом було лише до 100 гармат, але генерал Війська Польського Владислав Лянгнер зумів успішно організувати оборону міста.

12 вересня німецька армія зайшла по вулиці Городоцькій у місто. Польські вояки зустріли їх біля 1-го трамвайного депо (вул. Городоцька, 185) зі стрілецькою зброєю, кулеметами та двома невеликими польовими гарматами. Німці пробралися аж до церкви Святих Ольги та Єлизавети, але польські військові з допомогою поліцейських та трамвайників відбили наступ.

Барикада на вул. Городоцькій поблизу трамвайного депо. Вересень 1939 р.

«Перші совєти»

17 вересня Польщу атакувала Червона армія, хоча 25 липня 1932 року Польща підписала із СРСР договір про ненапад. «Совєти» підступну атаку на Польщу подавали як «визволення» українських та білоруських жителів. 22 вересня Владислав Лянгнер ухвалив рішення про капітуляцію львівських захисників перед червоноармійцями задля збереження міста. За домовленістю, польські військові, поліціянти і ополченці мали без будь-яких перешкод залишити Львів, однак, як можна було очікувати, «совєти» своєї обіцянки не дотримались. Частину з поляків відправили в концтабори, ще частину – просто вбили. Лянгнер у цей час знаходився в москві, а 20 листопада поїхав у Румунію.

25 вересня рух трамваїв по Львову відновився. «Совєти» створили Львівський трамвайний трест, яким керував колишній водій цього транспорту М. Лозинський, а згодом його замінив П. Бойчун, оскільки був кращим фахівцем.

Радянський прапор і трамвай на центральному проспекті Львова. Вересень 1939 р.

На початку жовтня у Львові налічувалося 176 трамвайних вагонів, серед яких були моторні, причіпні та службові. У тресті працювало понад 2000 осіб. Більше ніж чверть контактних мереж та колій потребувала ремонту.

Радянська влада суттєво знизила ціну за проїзд у львівських трамваях, що спричинило значне збільшення пасажиропотоку. За січень – серпень 1939 року, у часи панування Польщі, Львівський трамвай перевіз 28,6 млн осіб, а за жовтень – грудень того ж року – аж 18,1 млн. За 1940 рік тут проїхалося 108,5 млн пасажирів. На таке збільшення пасажиропотоку вплинула й велика кількість біженців, зокрема євреїв. У той час населення Львова становило майже пів мільйона осіб.

У 1940 році, крім квитків для пасажирів, з’явилися ще багажні, їхня вартість була в 2,5 раза більшою. Були і штрафні квитки – за проїзд «зайцем». Вони коштували у 5 разів більше за звичайний квиток. За 1940 рік реалізували 2100 штрафних квитків, що було доволі невеликою кількістю і свідчило про добросовісність пасажирів.

На початку грудня завершили будувати три ділянки колій, що продовжили вже наявні. Наприклад, лінію на Городоцькій продовжили до хлібного заводу «Меркурій» і практично до полотна залізничної колії Львів – Чернівці; лінію на вулиці Шевченка продовжили від Янівського цвинтаря майже до станції «Клепарів»; на Замарстинівській – від рогу на Городницькій і до мосту над Полтвою.

У грудні 1939 року були введені в експлуатацію новопрокладені колії, загальна довжина яких – 2,5 км. У березні 1940-го довжина львівських трамвайних колій сягала 70,8 км. За перший рік роботи Львівський трамвайний трест відремонтував 9823 м колій.

У червні 1941 року в місті налічувалося 180 пасажирських трамвайних вагонів. У вагоноремонтних майстернях та депо не лише виготовляли нові вагони, потрібні деталі та запчастини, а й проводили різного роду ремонт. Технічне обслуговування проводилося в трамвайних депо, зазвичай це були звичайні огляди щоночі та кожні 24 дні – профілактичні ремонти.

Німецька окупація

22 червня 1941 року нацисти напали на СРСР, не оголошуючи війну. Під час безладного відступу каральні радянські органи знищували у Львові та інших галицьких містах тюремних в’язнів. Перед 29 червня червоноармійці покинули Львів.

У червні трамвайна інфраструктура не отримала сильних пошкоджень. На базі колишнього трамвайного тресту німці створили Städtische Strassebahn – Lemberg. Трамваї курсували по Львову майже впродовж усієї окупації Львова нацистами.

У серпні німецька влада заборонила користуватися трамваєм усім львів’янам-євреям. Коли в листопаді було створене львівське гетто, то вантажні трамваї перевозили євреїв до таборів. У цих вагонах також перевозили трупів.

Перевезення євреїв із гетто на примусові роботи за допомогою вантажних трамвайних платформ

26 листопада на 1-му, 3-му та 9-му трамвайних маршрутах почали курсувати вагони «лише для німців». Інші вагони розділяли ланцюгом на окремі частини для окупантів та звичайних містян, а у двовагонних трамваях для німців був призначений моторний вагон.  

Службовий вантажний трамвай на центральному проспекті. Кінець 1941 р.

Керував Львівським трамваєм німець Рот, а згодом німець Петерс, інженерами призначали також німців. Під час німецької окупації функціонувало 10 трамвайних маршрутів. Також була запроваджена комендантська година, тому трамвайний рух тривав тільки до 21:00, а з лютого 1942 року – до 22:45. Профілактичні ремонти німці не проводили, тільки аварійні.

Трамвайний вагон маршруту № 9 Гаврилівка – Головний вокзал біля Львівської опери. Кінець 1941 р.

«Другі совєти»

Вночі на 10 квітня 1944 року місто зазнало бомбардувань від радянської армії, деякі з бомб пошкодили електростанцію, через що був призупинений трамвайний рух. У другій половині того року червоноармійці підійшли вже до міста, через що знову припинився трамвайний рух. 27 липня у Львів зайшли радянські війська.

Перед відступом нацисти демонтували значну частину трамвайного обладнання, контактного дроту, опор контактної мережі, знищили тягові електродвигуни вагонів. Під час боїв у липні було сильно пошкоджено депо на Городоцькій.

На 4-й день після зайняття міста радянськими військами відновив роботу Львівський трамвайний трест, він підпорядковувався комунальному відділу міської ради. Процес відновлення почали з ремонту рухомого складу, колій та контактно-кабельних мереж. Станом на перший тиждень жовтня відремонтували та замінили всі пошкоджені рейки. Водночас під час відновлення трамвайники зіткнулися з низкою труднощів, як-от дефіцитом матеріалів, запасних частин, браком робочих рук тощо. Брак робітників пояснюється знищенням євреїв. Крім того, деякі трамвайники були репресовані «визволителями».

Трамвайні вагони Sanok на території депо на вул. Городоцькій. Травень 1944 р.

Рух трамваїв із пасажирами відновився 1 березня 1945 року. Упродовж 1945 року в майстернях та депо відремонтували 76 вагонів. Депо № 1 відновлювали аж три роки. У 1948 році також запустили одинадцятий трамвайний маршрут. Довоєнну трамвайну мережу повністю вдалося відновити на початку травня 1949 року.

Фото: photo-lviv.in.ua

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.