Початок популярності Брюхович як місця відпочинку і екскурсій припав на останню чверть ХІХ ст. З того часу інфраструктура цієї відпочинкової локації невпинно зростала – до початку Першої світової війни. У міжвоєнний період тут свої вілли мали чимало заможних львів’ян – приватних заміських будинків налічувалось біля семи десятків. Візитною карткою курорту у Брюховичах з 1934 р. став трамплін – один із найбільших спортивних об’єктів у тогочасній Польщі. Так все ж Брюховичі у першу чергу були літньою столицею для львів’ян, які охоче користали з нагоди проводити тут вихідні дні, пише lviv-future.com.ua.
Принади літньої столиці
Влітку у вихідні дні тих львів’ян, хто любив проводити час на лоні природи, можна було бачити на Гетьманських чи Губернаторських валах. Ті ж, хто запланував поїздку потягом в околиці, зазвичай обирали Брюховичі.
Тоді незрідка говорили: якщо зимовою столицею Польщі є Закопане, то літньою для Львова – Брюховичі. Від інтересу з боку львів’ян село, безумовно, виграло. Як вказували у тогочасній пресі, “програв на розбудові (Брюховичів- авт.) тільки ліс, який дещо зменшився і полисів. Проте відзначали також і появу нових насаджень.
У Брюховичах, окрім лісу, в розпорядженні відвідувачів були: парк розваг, торгова площа, де навіть продавали галантерею, ряд ресторанів, де проводили танцювальні вечірки, а також різноманітні народні розваги.
Атракції поблизу вокзалу
Перед залізничною станцією знаходились два основні пункти народних розваг – лотерея і “визначення сили серця і легенів” (“rozpoznanie siły serca i płuc”). Розпізнавання хвороб коштувало лише 10 гр. Процедура полягала у тому, що “пацієнт” тримав у руках скляні посудини з кольоровою рідиною. Блакитну використовували для визначення недугів серця, а червону – легень. Якщо рідина у посудині піднімалась, тоді серце здорове, і навпаки. Проте власник такого “чудотворного начиння”, не вказував, як зазначали у пресі – “за бідних десять грошів”, про яку хворобу йдеться.
У лотерею можна було виграти, зазвичай, будильники чи люстерка, або ж програти злоті. Частіше, звісно, програвались саме злоті.
Ресторани, каруселі і табори у лісі
У кав’ярнях лунала музика. Зокрема, грамплатівки з популярною натоді піснею”Sonny Boy”. В парку розваг оркестр вигравав енергійні арії. Крутилась карусель. Пожвавлений рух і писки спостерігалась біля гойдалки. Зазвичай влітку у вихідні дні в Брюховичах було багато дітей. Часто вони грались у гостинному “Dworku Blumengartenów”. У цій віллі для дітей проводили різні забави – співи, танці, фантову лотерея, “коло щастя”. У пресі навіть зазначали (в дописі за 1930 р.), що з-посеред маленьких артисток найкраще співали Стася Залєвська і Ірена Зіммерман.
Коли наступали сутінки, на головній алеї і дорозі обабіч вокзалу людей ставало дедалі менше. Ввечері вони старались уникати запорошених місць; для спацеру обирали темні бічні стежки і закутки.
У вечірній час заможні сім’ї і поважні родини вечеряли за столиками в саду. Панни, які були на виданні, танцювали в тих чи інших місцях для розваг, а закохані шукали інтимного антуражу.
Чимало львів’ян обирали відпочинок безпосередньо у лісі і розбивали табори. Після них зазвичай залишались шкаралупи з яєць, обгортки з шоколаду, недоїдений хліб і т.п. У лісовій зоні усюди були написи: “Прохання не смітити”. Але, як вказувалось у пресі, “написи – своєю дорогою, а сміття – своєю”.
