Далеко не кожне українське місто може похвалитися такою кількістю символів, якою володіє Львів. У нашому місті нараховують понад чотири тисячі символів-левів, які можна побачити буквально на кожному кроці, а один з будинків взагалі зібрав їх 99, пише сайт lviv-future. Більше про головний символ Львова і про найбільш таємничі леви міста читайте у нашому матеріалі нижче.
Леви – охоронці міської ратуші
Львівська ратуша вже не одне століття знаходиться під охороною величних і мовчазних скульптур – левів. Перші кам’яні царі звірів тут з’явилися ще наприкінці дев’ятнадцятого століття, коли до міста збирався в гості цісар Франц-Йозеф. На честь його візиту декорували браму, а по її обидва боки встановили кам’яних охоронців – левів.
Леви-охоронці на ратуші облаштовував молодий український скульптор Євген Дзиндра, який реставрував їх з приходом радянської влади. Справа в тому, що з плином часу скульптури дещо пошкодилися – вклали свою лепту у руйнування і воєнні часи. Згодом ратушевих левів ще раз відреставрували – це відбувалося вже в часи незалежності завдяки зятю Євгена Дзиндри – скульптору Петрові Дзиндрі.
Венеціанський лев в українському місті
Досить непримітно на одній з міських старих кам’яниць розташувався венеціанський лев. Його можна побачити на фасаді кам’яниці Массарівської (Венеціанської), зведеної за проєктом архітектора Павла Щасливого у 1589-му році. Будували кам’яницю за замовленням венеційського консула та купця Антоніо Массарі.
Житловий будинок на площі Ринок, 14, вважається архітектурною пам’яткою. Найбільшим нагадуванням про те, що це Венеціанська споруда, є саме крилатий лев. Невелика скульптура крилатого лева з розгорнутою книгою на фасаді будівлі є гербом Венеції, а також вважається унікальною скульптурою лева – ще однією у багатій скарбничці Львова.
Майже сотня левів на фасаді одного будинку
Найбільшою кількістю скульптур левів може похвалитися будинок на проспекті Свободи, 11. Тут їх нараховують майже сотню – 99 скульптур левів.
Цей будинок – чиншова (прибуткова) кам’яниця, яку було зведено 1882-го року за проєктом знаного архітектора Емануеля Галля. Наприкінці дев’ятнадцятого століття у стінах цієї будівлі відкрили готель “Центральний”, де свого часу кілька разів зупинялася на нічліг видатна Леся Українка.
Вже згодом у стінах будинку з сотнею левів облаштували затишну кав’ярню, за радянських часів тут діяло популярне міське кафе “Львів’янка”. В часи незалежності будинок став частиною готельно-ресторанного комплексу “Ґранд-Готель” – одного з найдорожчих львівських готелів сучасності.
Леви з афоризмами
Ще одна будівля Львова зберігає таємниці міських левів – одна з найкращих архітектурних споруд епохи Ренесансу, зведена зусиллями львівського райця та доктора медицини Павла Домініка Гепнера, що поселився тут на початку сімнадцятого століття. Звідси – і назва кам’яниці Гепнерівська, Докторівська, Домініківська. Ще одна назва пам’ятки Ренесансу у Львові – “Кам’яниця з афоризмами”.
Будівля буквально всіяна левами – вздовж фасаду кам’яниці розмістилися невеликі скульптури кам’яних левів, а також крилаті вирази, афоризми, написані латиною. Завдяки такій кількості латинських прислів’їв на фасаді будівля і отримала назву “Кам’яниця з афоризмами”.
Аналогічні латинські афоризми можна знайти і на фасаді іншої будівлі – кам’яниці Шольф-Вольфовичів, що розташувалася на площі Ринок, 23.
Леви – охоронці Порохової вежі
Охороняти у Львові потрібно не тільки будівлю ратуші. Свою кам’яну охорону отримала Порохова вежа, зведена з каміння старого Міського арсеналу. Свого часу Порохова вежа у Львові була однією з найпотужніших споруд, яка з-поміж кількох десятків оборонних веж збереглася і по сьогодні.
Порохова вежа виконувала не лише оборонне призначення. У неї були і інші функції – наприклад, приміщення для складу зерна. Справа в тому, що Львів був споконвіків торговельним містом, тож у неспокійні роки тут розташувалися склади для зерна, щоб зберігати його. Ще б пак – Львів вважався торговельним центром, де все підпорядковувалося отриманню зиску від торгівлі.
З кінця 50-х років у цих стінах розташувався дім архітектора, тут здійснювали різноманітні культурно-соціальні акції, проводили події. Що стосується архітектурних особливостей Порохової вежі, то вона хоч і виглядає досить масивною, та насправді приміщення всередині вежі невеликі, а товщина стін сягає лише трьох метрів.
А де ж леви-охоронці вежі? Кам’яні царі звірів розташувалися біля входу до приміщення. Виготовлені з білого мармуру у дев’ятнадцятому столітті, в наші дні ці два леви мають чи не найбільшу мистецьку цінність серед інших.
Леви були привезені до нас з села Зимна Вода, що поблизу Львова. Там вони раніше були окрасою гробниці німецького колоніста Міллера, а згодом їх вирішили привезти до Львова, щоб вони охороняли мури Порохової вежі.
Лев з однією головою та двома тулубами
Можна у Львові побачити і незвичайні скульптури левів – наприклад, скульптуру лева з однією головою та двома тулубами. Розташувався такий незвичайний лев на кутку фасаду житлового будинку на вулиці Галицькій, 11.
Довкола цього незвичайного лева ходять легенди. Одна з історій розповідає, що скульптуру такого лева було створено на честь двох майстрів. Майстри були майже нерозлучними братами – як одне ціле. В честь цього скульптура і має два тулуби та лише одну голову – як пам’ять про нерозлучних колись братів-майстрів. Дивовижнішої скульптури лева у Львові ви навряд зможете знайти.
Львівські леви – це по-справжньому унікальне явище. Їм присвячують вірші поети, про леви Львова розповідає галицька сатира, задля них у Львові навіть створено окремі екскурсійні маршрути, мандруючи якими, туристи можуть ознайомитися з головними символами нашого мальовничого міста.
