Львів’яни, як і жителі інших міст України, постійно скаржились на погану діяльність ЖЕКів, на високі тарифи, бруд у під’їздах, та інші негаразди. Здавалось бив лада почула прохання громадян та почала ліквідовувати радянські пережитки, пише lviv-future.com.ua. Однак чи це призвело до позитивних змін?
Що ж за звір такий?
Житлово-експлуатаційні контори (ЖЕК) виникли у Львові ще в радянські часи. Це були некомерційні, державні організації, основною діяльністю яких було зберігання закріплених за ними житлових фондів, проведення ремонтів, забезпечення охайності прибудинкових територій та інше. Після того як СРСР канув у небуття, ЖЕКи не припинили свою діяльність. Однак якість надання їхніх послуг з кожним роком почала погіршуватись. ЖЕКи являли собою чималу бюрократичну машину – директор ЖЕКу, головний інженер, технік, бухгалтер, двірники, електрик, сантехнік та інші. Аби отримати якусь довідку, доводилось довго побігати по різним кабінетам, отримати потрібні підписи та штампи. Якщо в особи були борги за квартплату, довідку могли й не видавати. Нерідко працівники ЖЕКів були замішані у співпраці з «чорними ріелторами», коли збудували квартири одиноких літніх людей чи осіб, що вели асоціальний спосіб життя (алкоголіки, наркомани, психічно хворі). Якщо власники квартир справно сплачували квартплату, то у багатьох випадках не отримували ремонтів дахів та під’їздів будинків. Траплялось, що у таких конторах часто просто «розчинялись» кошти, виділені місцевою владою на ремонт чи облаштування території. Яскравий приклад недобросовісної роботи ЖЕКу 1990-х рр. – ЖЕК №507 (вул. Личаківська 215).
Мало того, що на території, яку обслуговувала контора постійно смітили продавці з торгівельних палаток, так про багато будинків адміністрація ЖЕКу просто забула. Яскравий приклад цього – будинок №197 по вул. Личаківській. Будинок був комунальною власністю, однак у ньому не те що ремонту не робили, а й навіть не загородили, не провели води (а це кінець XX ст.), не відремонтували туалету (мешканці справляли нужду по відрам). І це при тому, що люди сплачували квартплату. Інший приклад – будинок №17 по вул. Кошовій, де відходи з вигрібної ями буквально затоплювали будівлю, а у самій будівлі була страшна пліснява. Незважаючи на те, тодішній директор ЖЕКу №507, пан Дубас, їздив на дорогому «мерседесі», мав особисту секретарку, отримував «данину» від вуличних продавців. Сьогодні ЖЕК №507 об’єднаний із ЖЕКом «Господар».
ЖЕК vs керуючі компанії та ОСББ
Побачивши бюрократизм контор та низьку економічну ефективність останніх, влада розпочала робити кроки на шляху до ліквідації цих установ. Конкурентами ЖЕКів стали ОСББ та управлінські контори. У 2016 р. влада повідомила жителів міста, що до 1 липня у Львові будуть ліквідовані усі ЖЕКИ. Процес затягнувся й чисельність ЖЕКів почали просто скорочувати (повідомляли що до 17).
ОСББ – об’єднання власників багатоквартирних будинків. Як і ЖЕК, це некомерційна організація, однак на відміну від ЖЕКа, ця структура не призначається, а обирається мешканцями будинків на загальних зборах. Обираючи ОСББ, жителі будинку мають змогу контролювати куди витрачаються кошти, сплачені за квартплату, вимагати ремонту будинку, облаштування прибудинкової території. Мешканці можуть здавати в оренду підвали, горища, комори та інші нежитлові приміщення. Мешканці не витрачають кошти на зарплату непотрібного персоналу, можуть звільняти/приймати на роботу робітників (прибиральники, двірники, електрики). Мешканцям будинку, де функціонує ОСББ, є у кого «спитати» у разі надання неякісних послуг. Станом на кінець 2019 р. у місті функціонувало вже понад 1400 ОСББ, майже 4700 будинків обрали муніципальні управляючі компанії.
Те, що ОСББ можуть бути ефективними та показувати високі результати свідчить багато прикладів. Один з них – ОСББ у новобудові (Стрийська 99А). Головою ОСББ є підприємець Андрій Цвікловський. Стараннями пана Андрія та його команди, у під’їздах багатоповерхівки та на прибудинковій території завжди чисто, проводяться ремонти у підвалах, регулярно скошується трава. Окраса ОСББ – декоративні дерева – сакури, ялинка, магнолії. Мешканці сусідніх новобудов приходять до Стрийської 99А аби сфотографувати порядок, який панує на території навколо будинку.
Однак ОСББ найчастіше показують себе з позитивної сторони найчастіше у новобудовах. У старих будинках ОСББ зіштовхуються із великою кількістю проблем. Найперше – аби обрати ОСББ потрібна згода більшості мешканців будинку (понад половини). Мешканці старих будинків можуть не сплачувати квартплату і це вдарить по бюджету ОСББ. Часом ОСББ очолюють літні люди, пенсіонери, без управлінських функцій, які мало тямлять в сучасних інформаційних технологіях (гаджети, соцмережі).
Там, де мешканці не змогли обрати ОСББ, на місці ліквідованих ЖЕКів призначають керуючу компанію. Це може бути приватне підприємство або ж фізична особа. Керуюча компанія заключає договори щодо прибирання території, вивозу сміття, з виконавцями різних робіт, постачальниками світла, газу та інших послуг. На відміну від ОСББ, жителі будинку не можуть впливати на обрання керуючої компанії. Так чи інакше, ЖЕК це застаріла організація, яка в нових реаліях не потрібна та є лише баластом. Вона точно не підходить для новобудов. Можливо з часом знайдеться заміна й ОСББ, однак мешканці багатоквартирних будинків повинні пам’ятати, що їх доля лежить лише у їх руках!
